КулЛиб - Классная библиотека!
Всего книг - 389426 томов
Объем библиотеки - 496 Гб.
Всего авторов - 163591
Пользователей - 88364
Загрузка...

Впечатления

monahwar про Марков: Герцог (Космическая фантастика)

начало было интересно.середина скомкана а эта книга вааще отстой...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Чукк про Sparkman: After the Fall (Вестерн)

Вестерн в антураже пост-апокалипсиса. Джон Трент борется за порядок в своём понимании этого слова, и оказывается назначен первым судебным исполнителем после долгого перерыва работы закона.
На английском.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Чукк про Рыбак и Артель: Волчий гребень, часть первая (Ужасы)

Читать произведение невозможно, повествование ведется не пойми от кого, переизбыток действующих лиц, главы по несколько параграфов.

Два психа разговаривают в дурдоме:
- Как Вам понравился роман, который я написал и дал Вам почитать на прошлой неделе?
- Ой, Вы знаете, сильная вещь, сильная... У меня только два замечания:
слишком много действующих лиц и сюжет немного размытый... А так...Сильная вещь, ничего не скажешь.
Тут в палату врывается врач:
- Так, психи, и кто же спер мою телефонную книгу?

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Михаил Самороков про Старухин: Лесовик 4 (Киберпанк)

Прочитал. Не скажу, что восторг. Не скажу, что стошнило. Понял для себя несколько вещей. Я по-прежнему ненавижу магию, эльфов, гномов, луки-стрелы, и прочую дрочь. И ЛитРПГ тоже начинаю ненавидеть. Именно за то, что перечисления всех достоинств главного героя, приобретённых в игре, могут занять страницу. Прям, как ТТХ оружия у Круза)))
Твёрдая тройка. Продолжение, если будет, дочитаю чисто из любви к искусству...но если будет больше одной книги - брошу.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Карлсон: Проклятая война (Социальная фантастика)

Прочитав первую часть я отчего-то совершенно «забросил продолжение» - хотя второй том данной СИ «сиротливо пылился на полке, мозолил мне глаза и стенал о подобной несправедливости»... И вот спустя время я все же «приступил к его прочтению».

Как и первая книга (второй том) так же «украшен» подробными восторгами «по поводу и без» (от разных именитых, но совершенно мне незнакомых) авторов и издательств... Собственно при прочтении любой подобной книги (уже «заряженной ожиданием бестселлера») - данные надежды почти всегда не оправдываются. Так и здесь... Да — эта книга написана «уже лучше» чем первая (часть), но ощущения «эпохальности» (при ее прочтении) все же не возникает.
Теперь собственно по «самому сюжету»... Еще в конце первой книги было понятно «куда подует ветер» - местные разборки анклавов на территории США перерастают в открытую войну по принципу «убей или умри». И это, несмотря на то что «и там и там», по сути сражаются граждане одного государства. Но тут, исследования ГГ которые могут «переломить ход всей войны» мгновенно становятся известны и за ученой (Рут) начинается охота, победитель в которой «сразу должен получить все».

И вдруг... (самое интересное) если в первой книге о нас «грешных» (России и русских) было сказано всего «пару строк» - будто мы (жалкие остатки от многомиллионной страны) «засели в горах» Кавказа где и «стали с трудом отбиваться» от орд всех ближневосточных остатков и народностей...
Но вот во второй «эти чертовы русские» ни много не мало (ВНИМАНИЕ СПОЙЛЕР) (совместно с китайцами) вдруг «наносят предательский удар в спину»... и какой удар!!! В общем не буду вдаваться в подробности, но МЫ похоже «ЕЩЕ РАЗ УДИВИЛИ этот ЧЕРТОВ ЗАПАД» (любители «отомстить пиндосам» за «все и вся», прочтут с немалым удовольствием).

Как говорится «комментарии излишни»... и эти «чертовы янки» (до этого спокойно и без стеснения уничтожавшие орды соплеменников) вдруг воспылали патриотическими чувствами, забыв общие обиды и... что собственно «и» я так и не понял, поскольку «про это» явно будет сказано уже в третьей части данной СИ.

P.S Хотя насчет третьей части похоже я «несколько погорячился».... Согласно информации (данного сайта) третья часть на русском языке так и не издавалась! Нда... и ведь это уже не первая прочитанная мной «западная СИ» которой сулят лавры «мегабомбы» (см.Пол Энтони Джонс - СИ «Эмили Бакстер»), в то время как на финальную часть (данной СИ) у издательств «уже не хватает запала»... Видимо что-то не так «у нас» обстоит с продажами «столь рейтинговых изданий загнивающего Запада»))
P.S.S Данная книга куплена мной "на бумаге".

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Афанасьев: Гнев божий (Боевая фантастика)

Прочитав «взахлеб» первые три части, я внезапно «забуксовал» и отложил прочтение данной СИ ввиду забавной ошибки — вместо продолжения в виде 4-й части («Гнев божий»), я совершенно случайно взял сразу 5-ю («Зло именем своим»). И что самое забавное, дочитав ее до конца я так и не понял «что пропустил книгу», пока не залез ее комментировать... И «о ужас»))

Разумеется с большинством других книг других коллег (автора) «этот номер бы не прошел» и уже с первых 10 страниц стало бы ясно «что что-то здесь не так», НО... автор пишет так «многослойно» постоянно переходя от одного действующего лица к другому (в разных странах и разных периодах по хронологии) что... пока не прочитаешь «хронологию» вполне можно запутаться «что тут начало — а что тут конец».

Но (как говорится) еще одно «но»... Если в первых трех частях «разговор в основном шел» за ближний Восток и «прочие восточные страны», которые любой несведущий читатель (как в принципе и я) не особо и отличит (по типу «Иран и Ирак» - найдите 10 отличий). В данной же части «разговор» (помимо вышеуказанных стран) резко перейдет к «родимой и проклятой» Чеченской кампании и «предшествующим ей замесам на национальной почве». Конечно (кто-то обязательно скажет) что все здесь «сказанное» лишь «художественный вымысел», но (очередное «но»))... Этот «вымысел» настолько логичен и неожиданен, что порой заставляет совсем иначе взглянуть «на всякие известные события той войны» и на роль «отдельных персонажей этой кампании», да и на тогдашнее руководство «в целом».

Потом конечно, «разговор опять съедет за Восток». но вот это вполне «не лирическое отступление» (о временах первой и второй кампаний) заслуживает внимательного и вдумчивого рассмотрения... И тут я уже не соглашусь (с более «ранним самим») который утверждал что «все эти части» так уж и неотличимы друг от друга...
P.S данная книга конечно же куплена мной «на бумаге» в коллекцию

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Матвиенко: Аэропланы над Мукденом (Альтернативная история)

Вообще-то я уже раньше (когда-то) читал эту книгу online и нельзя сказать что она «оставила такой уж неизгладимый след», но с некоторых пор я собираю книги про попаданцев «в авиацию» и эта попала туда же (в подборку). Хотя по правде сказать никаким «попадаловом тут собственно и не пахнет», поскольку это (произведение) можно отнести к жанру «чистой АИ».

И сразу скажу тем кто «предвкушает дикое рубилово» уже с первых страниц... не хочу Вас разочаровать, но похоже эта книга «не про Вас!». И в самом деле — сцены сражения если «и имеют место быть» то фактически «в са-а-амом конце книги».

Все же начало, середину (и фактически еще одну треть) автор излагает (внимание спойлер)) свое видение создания авиации в принципе...

Три основных героя «мечутся от чертежей к чертежам» и «всю дорогу» пытаются понять «почему эта хрень летит, а эта сразу падает». Помимо прелестей описания «чисто производственного романа», описываются трудности которые выпадают «пионерам воздухоплавания» на их пути «к прекрасному», а так же «замечательная атмосфера золотого века царизма» при «благословенном Александре 3-м» (которая «на поверку» оказывается «вполне знакомым» местом коррупции, дикой тупости, «деревянных начальников» и их «замечательных решений»).

В общем, как говорится героев ждут «дни печалей и немногочисленных радостей», а в финале (опять спойлер) «небольшие войнушки» со вполне знакомым концом (русско-японская война так же фактически проиграна). Тем не менее автор «по завету этой несчастной бабочки» все же «переиграл итоги» более поздней войны... войны гражданской 1917 года и … «недрогнувшей рукой поставил на престол» одного из ГГ, который (как в Р.И) «уже не являлся» по факту таким же подонком как и большинство «великих князей» из (приложивших руку к развалу монархии ежели не больше, чем всякие там «большевики и эсеры», по воспоминаниям современников см.А.Бушков «Сталин-Корабль без капитана», хотя... это уже совсем другая история...).
P.S Данная книга куплена мной "на бумаге".

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
загрузка...

Микола Руденко

(синоним для Микола Данилович Руденко)

RSS канал автора
Поделиться:
Иллюстрация № 1

Микола Данилович Руденко (нар. 19 грудня 1920, с. Юр'ївка, Луганський повіт, Донецька губернія, Українська СРР — †1 квітня 2004, Київ, Україна) — український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи. Герой України.
Народився в родині шахтаря. Рано залишився без батька, який загинув у шахті 1927. Сім’я, в якій було троє дітей, вирішила господарювати на землі і вже через рік розжилася на коня, корову, пару волів. Усі тяжко працювали, але через рік усе довелося здати в колгосп, куди пішла працювати й мати Руденка Назавжди запам’ятався голод 1933. 8-ми літ через травму Микола Руденко перестав бачити на ліве око.
Складати вірші почав у дитинстві, їх друкували піонерські ґазети, був переможцем конкурсу і стипендіатом Наркомосу, завдяки чому в 1939 вступив на філологічний факультет Київського університету. Провчився всього два місяці. В партію вступив ще після закінчення школи, на шахті, де раніше працював батько. У 1939 призваний до війська (приховав, що не бачить на ліве око). 4 жовтня 1941 в перших же боях під Ленінградом тяжко поранений розривною кулею, яка роздробила кістки таза і хребта. Лікувався рік. Лікарі не сподівалися, що Руденко буде ходити. Ходити він зміг, і навіть був призначений політруком прифронтового госпіталю, але висидіти лекцію — ні, тому, демобілізувавшись у 1946, Руденко в університет не повернувся. Нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни 1 ступеня, шістьма медалями. Після виходу в 1947 збірки віршів „З походу“ прийнятий до Спілки письменників України (СПУ). Працював відповідальним секретарем видавництва „Радянський письменник“, був редактором журналу „Дніпро“, секретарем парткому СПУ, членом Київського міськкому КПУ.
Микола Руденко — автор багатьох збірок поезії, романів і повістей, зокрема, „Вітер в обличчя“ (1955), „Остання шабля“ (1959), „Орлова балка“ (1970-і) фантастичних романів „Чарівний бумеранг“ (1966), „Слідами космічної катастрофи“ (1962), поеми „Хрест“ (1976, про голод 1933 р.).
Уперше виступив проти існуючих порядків у 1949, коли під виглядом критики „космополітів“ громили та нищили єврейських письменників. Щоб їх судити, від Руденка як секретаря парткому СПУ вимагали неґативних характеристик, а він, чоловік м’який і доброзичливий, твердо відмовлявся давати їх, що, однак, на долі приречених не позначилося. Але Руденко з 1950 вже не займав ніяких посад, добровільно позбувшись таким чином усіх привілеїв радянського істеблішменту. „Довго я залишався дуже партійним, – сказав пізніше Руденко в одному інтерв’ю. – Довго я залишався з глубокою вірою у велику справу комуністичної партии, був вірним сталінцем, багато написав присвячених вождю віршів, була навіть поема про Сталіна“.
Страшним потрясінням стало для нього розвінчання на ХХ з’їзді КПРС „культу особи Сталіна“. Прийшла думка, що справа не в самому Сталіні, якщо параноїк і садист міг стільки років очолювати партію і державу. Значить, учення, яке лягло в основу держави, в чомусь неправильне. Штудіювання „Капіталу“ переконало Руденка в тому, що вчення К.Маркса помилкове в самій своїй основі – у розумінні теорії додаткової вартости. Вона створюється не надексплуатацією робітника, а сонячною енерґією (фотосинтез), поєднаною з працею селянина і його худоби на землі. Своє бачення цієї проблеми Руденко виклав у філософських працях „Економічні монологи“, яка з’явилася в самвидаві в 1975, і „Енерґія проґресу“, у романі „Формула Сонця“.
1974 за критику марксизму Руденко виключений з КПРС, 1975 — з СПУ. Мусив продати машину, дачу, влаштувався нічним сторожем.
На початку 70-х Руденко включився в роботу на захист прав людини, в тому числі національних. Мав тісні стосунки з московськими дисидентами, був членом радянського відділення „Міжнародної амністії“. 18.04.75 заарештований за правозахисну діяльність, але ще під час слідства у зв’язку з 30-літтям перемоги амністований як учасник Другої Світової війни.
Коли Руденко домагався відновлення пенсії як інвалід, його в лютому — березні 1976 шахрайським чином примусово піддали психіатричній екпертизі. Тільки завдяки порядності лікарів його не запроторили в психіатричку.
Після консультацій з П.Григоренком, О.Мешко, О.Бердником, Л.Лук’яненком, І.Кандибою, О.Тихим, М.Матусевичем, М.Мариновичем, Н.Строкатою 09.11.76 на квартирі А.Д.Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де обголосив про створення Української Гельсінкської Групи. Того ж вечора квартира Руденко на другому поверсі в Пущі-Водиці під Києвом була закидана цеглою. О.Мешко, яка ночувала в квартирі разом з дружиною Миколи Руденка Раїсою Руденко, була поранена в плече. Так КДБ „відсалютував“ на честь створення УГГ. Скоро були опубліковані її Декларація і Меморандум №1, у розділі „Типові порушення прав людини“ були дані про голод 1933 р., про репресії 30-х років, знищення УПА, репресії проти шістдесятників, список політичних таборів і українських полів’язнів.
23-24 грудня 1976 у Руденко був проведений обшук, під час якого підкинули 39 доларів США. 05.02.77 Руденко заарештований у Києві й етапований літаком у СІЗО м. Донецька, де було порушено справу проти нього і Олекси Тихого. (Дозвіл на арешт лідерів Московської, Української і Литовської Гельсінкських груп Ю.Орлова, Руденко і Т.Венцлову дало Політбюро ЦК КПРС на клопотання Ґенерального прокурора СРСР Р.Руденка та Голови КДБ Ю.Андропова).
Суд відбувся 23 червня – 1 липня 1977 в „ленінській кімнаті“ контори „Змішторгу“ в м. Дружківка Донецької обл., на що „були процесуальні підстави“ — О.Тихий народився і жив поблизу. З контори зняли вивіску. Допитаних свідків у залі не залишали. Одним зі свідків звинувачення у справі виступав професор Ілля Стебун, якого Руденко колись захищав від звинувачень у „космополітизмі“.
Руденко був засуджений на 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. засланя за ст. 62 ч. 1 КК УРСР. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Руденко кваліфіковані як наклепницькі. Суд обмежився тільки констатацією цього. Наприклад, з приводу „Енерґії проґресу“ у вироці сказано, що праця „має ворожий характер, у ній наведені вигадки, які паплюжать радянський державний і суспільний лад“. У ній Руденко „робить спробу зганьбити революційні завоювання радянського народу і його авангарду – комуністів“. „У своїх художніх творах Руденко, виходячи з ворожих націоналістичних позицій, вустами виведених ним персонажів зводить наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад“. Нема у вироці й доказів, що Руденко ставив за мету підірвати радянський лад.
Спеціальним розпорядженням Головліту УРСР у 1978 були вилучені з обігу (бібліотек і торгівлі) всі твори Миколи Руденко — усього 17 назв.
Микола Руденко відбував покарання в таборі ЖХ-385/19 (сел. Лєсной) і ЖХ-385/3 (сел. Барашево, Мордовія). Спочатку як інваліда війни 2-ї групи Руденко не залучали до тяжкої фізичної праці. Але після того, як він на побаченні передав на волю через дружину Раїсу свої вірші, його у вересні 1981 етапували в ВС-389/36, що в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл.
05.05.78 Раїса Руденко провела демонстрацію біля бібліотеки ім. Леніна в Москві, тримаючи в руках гасло: „Звільніть мого чоловіка, інваліда війни М.Руденка!“. За активну діяльність в УГГ і захист Р. 15.08.81 вона була заарештована і засуджена за ст. 62 ч. 1 КК УРСР на 5 р. таборів суворого режиму. Утримували її в жіночій зоні ЖХ-385/3 в сел. Барашево в Мордовії.
За участь у страйках в’язнів, зривання нашивок з прізвищем, відмову від роботи Руденко часто кидали ШІЗО і ПКТ. Начальник табору сказав: „Ви втратили право називатися інвалідом війни 2-ї групи“. Змінивши групу інвалідности на 3-ю, адміністрація послала Руденко на тяжку роботу.
05.03.84 Руденко відправлений етапом на заслання в с. Майма Горно-Алтайської АО, куди через три роки, після відбуття строку, привезли дружину Раїсу. Звільнені з заслання грудні 1987, але виявилося, що повертатися нікуди: київську квартиру після арешту дружини влада конфіскувала. Руденко з дружиною виїздить у кінці 1987 до Німеччини, потім до США. Працює на радіостанціях „Свобода“ і „Голос Америки“. 1988 позбавлений радянського громадянства. Очолив Зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінкської Спілки.
1988 Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденко „Українцем року“ – за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури. Член ПЕН-клубу. 1990 обраний Дійсним членом Української Вільної Академії Наук (США). Лауреат літературної премії Українського фонду культури ім. В.Винниченка 1990р.
У вересні 1990 року Руденко повернувся до Києва. Відновлений у громадянстві, реабілітований.
1991 осліп і на праве око, але через півроку йому відкрилося ліве, яке не бачило 63 роки.
1993 за роман „Орлова балка“ Руденко присуджена Державна премія ім.Т.Шевченка в галузі літератури. 1996 за великий вклад у розвиток української літератури і за правозахисну діяльність Руденко нагороджений орденом „За заслуги“ III ступеня.
Микола Руденко був членом Етичної комісії Української Республіканської партії. З 1997 – член Республіканської Християнської партії.
1998 вийшли головні праці життя - книги Руденко „Найбільше диво – життя. Спогади“ та „Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії“.



Показывать:   Сортировать по:

    Массовая выкачка в формате:

Показываем книги: (Автор) (все книги)

Количество книг по ролям: Автор - 7. ( 7 на иностранном языке)
Всего книг: 7. Объём всех книг: 10 Мб (10,876,318 байт)

Автор

Научная Фантастика  

Наукова фантастика
- 28. Народжений блискавкою [на украинском (uk)] 912K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)
- Ковчег Всесвіту [на украинском (uk)] 2921K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)

Роман  

- Формула Сонця [на украинском (uk)] 1113K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)

Классическая проза  

- У череві дракона [на украинском (uk)] 2868K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)

Научная Фантастика   Социальная фантастика  

- Народжений блискавкою [на украинском (uk)] (и.с. Наукова фантастика) 1070K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)
- Чарівний бумеранг [на украинском (uk)] 1528K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)

Документальная литература  

- Слідами космічної катастрофи [на украинском (uk)] 206K  (читать) (читать постранично) (скачать fb2)


Зарегистрируйтесь / залогиньтесь для выкачки нескольких книг одним файлом.
загрузка...