КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 615752 томов
Объем библиотеки - 959 Гб.
Всего авторов - 243299
Пользователей - 113019

Впечатления

Aleks andr про Блэнд: Основы программирования на языке Бейсик в стандарте MSX (Литература ХX века (эпоха Социальных революций))

Блин, какая радость! Я по этой книге освоил вейсик. Потом, в 1998, у меня её попросили. И так уехала.
А теперь на пенсии, скучно, вспоминаю прошлое.
Изложение и оформление текста ОТЛИЧНОЕ для восприятия, даже через 34 года!
Блин, был бы этот интерпретатор сейчас, я бы почудил.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Шмыков: Медный Бык (Боевая фантастика)

Начало книги представляет двух полных дебилов, с полностью атрофированными мозгами. У ГГ их заменяют хотелки друга. ГГ постоянно пытается подумать и переносит этот процесс на потом. В сортир такую книгу.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
pva2408 про Чембарцев: Интеллигент (СИ) (Фэнтези: прочее)

Serg55 Вроде как пишется, «Нувориш» называется, но зависла 2019-м годом https://author.today/work/46946

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Serg55 про Чембарцев: Интеллигент (СИ) (Фэнтези: прочее)

а интересно, вторая книга будет?

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
mmishk про Большаков: Как стать царем (Альтернативная история)

Как этот кал развидеть?

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Гаврилов: Ученик архимага (Попаданцы)

Для меня книга показалась скучной. Ничего интересного для себя я в ней не нашёл. ГГ - припадочный колдун - колдует но только в припадке. Тупой на любую учёбу.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Zxcvbnm000 про Звездная: Подстава. Книга третья (Космическая фантастика)

Хрень нечитаемая

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Втрачений скарб. Інший світ [Григорій Микитович Гребньов] (fb2) читать постранично


Настройки текста:




Григорій Гребньов «Втрачений скарб» «Інший світ» Повісті


Григорій Гребньов «Втрачений скарб» Пригодницька повість


Князь Джейк Бєльський


Кортец!.. Навряд чи це було його справжнє прізвище, хоч він і запевняв усіх своїх знайомих, що пращуром його був сам «великий іспанський конквістадор» Фернандо Кортец, лютий винищувач індійців і завойовник Мексіки. Але темно-бура шкіра, кошлаті чорні брови, горбатий ніс і м’ясисті губи наводили на думку, що батьківщину «чистокровного іспанського гідальго» Педро Хорхе Кортеца слід шукати десь у Малій Азії… А втім, питання національної приналежності мало непокоїло його. Педро Кортец офіційно вважався підданим якоїсь латиноамериканської республіки і мирно проживав у Парижі, успішно влаштовуючи тут усі свої великі й дрібні справи.

Сьогодні Кортец прокинувся на півгодини раніше ніж звичайно і тому був у поганому настрої. Сидячи перед трюмо в своєму кабінеті, він похмуро слухав конфідент ціальне журчання перукаря, який пурхав коло нього.

Старанно вискоблені щоки Кортеца стали голубими, а роздратоване сопіння його поволі затихало, коли в двері тихо постукали.

— Зайдіть!.. — сердито крикнув Кортец.

Двері прочинилися, почулись легенькі кроки, і Педро Хорхе Кортец побачив у дзеркалі малинові губи покоївки Мадлен.

— Мосьє, — кліпнувши довженними війковими протезами, але не ворухнувши губами, сказала Мадлен, — вас хоче бачити якийсь молодий американець.

Кортец запитливо втупився очима в лялькове обличчя Мадлен у дзеркалі. Мадлен щебетала:

— Одягнутий пристойно. По-французькому розмовляє не зовсім чисто. Прізвища не назвав.

Кортец запитав:

— Скільки він вам дав?

Мадлен скорчила гримаску:

— О!.. Зовсім небагато, мосьє. Долар…

— Хай почекає, — прорік Кортец. — Сніданок подасте сюди, Мадлен.

Він устав, одвів руки назад, і перукар одягнув його гладку постать у халат, по оранжевому шовку якого летіли колібрі і дріботіли молоденькі китаянки, вишиті золотом і сріблом.

Одержавши свій гонорар, перукар зник. Відразу ж ввійшла Мадлен. Вона спритно поставила піднос на круглий столик і підкотила до крісла Кортеца.

Вино, маринована цибулька, сардини і рожеві креветки в маслі. Це, звичайно, був ще не сніданок, а лише прелюдія до сніданку. Мосьє Кортец любив, щоб їжа на круглому столику з’являлась, як сцени в опері, де все відомо і все-таки несподівано. Він налив бокал, понюхав вино і, опустивши коричневі повіки, надпив трохи…

Проте Мадлен не йшла по наступний піднос. Її держав долар, подарований відвідувачем.

— Ну? — запитав Кортец.

— Він чекає, мосьє…

— А-а… Кличте…

Через дві хвилини в кабінет безшумно, мов привид, прослизнув білявий, надзвичайно блідий юнак у недорогому костюмі лазурового кольору, з вузеньким галстуком, схожим на шкурку, скинуту ящіркою.

— Здрастуйте, сер, — сказав він по-російському, заздалегідь видавивши на своєму блідому обличчі приємну посмішку. — Якщо я не помиляюся, ви, здається, добре володієте російською мовою.

Кортец недружелюбно побіжно оглянув гостя.

— Ні, — процідив він крізь зуби, — Ви не помиляєтесь…

— Мене звуть Джейк Бєльський, — вкрадливо промовив гість і заморгав повіками, підфарбованими зеленкою, наче просигналив щось азбукою Морзе. Кортец здивовано витріщився на нього:

— Джейк? Та ще й Бєльський?..

— Так точно, сер. Я народився у Франції, але виріс в Америці. Там усі називали мене Джейком. Я тільки вчора приїхав у Париж із Штатів…

Молодий відвідувач просигналив повіками те, що не договорив, і шанобливо простягнув Кортецу конверт.

— Ось тут вам пише про мене містер Семюель Грегг. Він сказав, що ви добре знаєте його…

Кортец узяв листа і вказав Джейку на крісло. Увійшла Мадлен з новим підносом, на якому димілась печеня.

— Жиго! — промовив Кортец натхненно. І додав: — Екстра!

Та одразу ж згадав про листа і пробурчав, розпечатуючи його:

— Семюель Грегг! Чого йому від мене треба?..

Лист був коротенький і без жодного розділового знака:

«Старий Хорхе перестань ображатися на нас і спробуй ще раз з’їздити в Росію як наш представник там можна зробити один дуже великий бізнес тобі все розповість цей молодик він російський князь але це нічого не значить він знає секрет справи на якій можна добре заробити Я фінансую нову російську операцію 15 % від чистого прибутку тебе напевне влаштують

С Г»

Кортец ще раз окинув гостя незадоволеним поглядом. Він був забобонний: російський князь з самого. ранку — це погана прикмета… Та й несподіване звертання Семюеля Грегга спантеличило його. Крупний ділок міжнародного антикварного