КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 474810 томов
Объем библиотеки - 700 Гб.
Всего авторов - 221166
Пользователей - 102850

Последние комментарии


Впечатления

a3flex про Сёмин: История России: учебник (Учебники и пособия ВУЗов)

Класс! Я думал авторов расстреляют, а им позволили преподавать))

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про Рокоссовский: Солдатский долг (Биографии и Мемуары)

Книгу, правда, не читал, а слушал :), но...

Порадовало, что маршал ни разу не ездил на Малую землю посоветоваться о том, как проводить ту или иную операцию, с полковником Брежневым... Да и Хрущев упомянут только один раз.

Зато постоянно прорывались его нестыковки с Жуковым. Рокоссовский корректен, но мы-то привыкли читать (и слушать :)) меж строк. Особенно грустно было ему, как я понимаю, отдавать в конце войны I Белорусский и взятие Берлина...

Рейтинг: +4 ( 5 за, 1 против).
Serg55 про Генералов: Пиратский остров (СИ) (Фэнтези: прочее)

надеюсь на продолжение

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
max_try про Кронос: Лэрн. На улицах (Фэнтези: прочее)

феерическая блевотина

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Ордынец про Новицкий: Научный маг (Боевая фантастика)

детский сад младщая группа. с трудом осилил десяток страниц

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Serg55 про Генералов: Адъютант (Фэнтези: прочее)

начало как-то не внятное, потом довольно интересно.

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Stribog73 про Сёмин: История России: учебник (Учебники и пособия ВУЗов)

Качество djvu плохое из-за отвратительного качества исходника. Сделал все, что мог.

Рейтинг: +4 ( 4 за, 0 против).

З книги «Розмова перед тишею» [Олесь Ільченко] (fb2) читать постранично

- З книги «Розмова перед тишею» 64 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Олесь Григорович Ільченко

Настройки текста:




Олесь Ільченко

З книги «РОЗМОВА ПЕРЕД ТИШЕЮ», 2005


І

ЗЕЛЕНИЙ ЧОВЕН

***

цінувати ніч без сну

блискучий вранішній сюрприз

після невидимої заметілі

смак несподіваних білих шовковиць

у забур’яненому саду

купчасті багряно-сірі хмари

над глибоким волинським лісом

тихий плин парасольок-насінин кульбаби

кольору літньої дрімоти

сріблястого карася удосвіта


цінувати

чекати коханої

чекати човна


життя як передмова

***

назбирати каміння

покласти до кишень

зайти у води ріки як вірджинія

що там на дні

гарні довгі водорості

наїжачені йоржі

чи пришелепуватий клепець

навіть світла досить аби бачити

й думати

сонячна-бо днина

лягти

віддатися течії

розпочинається напрочуд цікава мандрівка

після кількох меандрів

стає цілком зрозуміло

саме так можна потрапити

до океану й обігнути цілий світ

адже еллінський океан як і

еллінський час

течуть довкола всієї землі

а ти

досконале земноводне створіння

можливо лише залишки

повітря в легенях

трохи заважають бути їм

повністю

до кінця

***

зненацька прокидаєшся серед

ночі й

усвідомлюєш що ти

в нью-йорку

згадуєш як

тебе закинуло сюди

навіщо важко сказати

тобто зізнатися

в абсолютно безглуздій

мандрівці

всі мандрівки насправді безглузді

й головна також

коли це усвідомлюєш

стає легше на диво

й продовжуєш

***

він мав рацію

важко зрозуміти чому постійно

кажеш речам прощавайте

і до побачення людям

час від часу мрієш

про мандрівки й іноді таки

подорожуєш але

от дивина

мандрівки завжди виявляються

дешевшими ніж квитки

та й повертаєшся щоразу

крім одного

***

що ж робитимеш в горах цзін-тянь-шань

особливо коли їх

за туманами не бачиш

слухати нічні співи вільшанки

не маючи хисту

просто взяти ціпок і йти

світ за очі

все це було

може найліпше сісти

підібгавши ноги

пити духмяний зелений чай

і усміхатися

***

коли на порох обернуться

останні камені міст

коли місяць зникне у мороку

а відблиски далекого червоного сонця

ледь освітлюватимуть землю

тоді

серед пустель амазонії

чи вічних снігів і голих скель бірми

сидітиме зимовий

опівнічний цвіркун

і виконуватиме меланхолійний вальс

для подруги і нових химерних

мешканців

неймовірного світу

***

існування намагається завдати болю

говорячи про час

який відходить


чим відповісти на цей

нечесний удар

вслуханням у тишу моря ночі чи

безмежжя нічного океану

чистого сну сина або

ритму власного серця

збереженням минулого через

подолання власного я


дуель із життєподібним життям

триватиме допоки не

знайдеться вихід

до за-

не-

чи просто

буття

***

споглядаючи біжучі хмари

на гладіні озера яке

збереглося в кончі-заспі

можна побачити далекі

казкові краї

аравію

сокотру

мадагаскар

й арабську легенду

хитромудрих купців і

відважних мореплавців

велетенську птицю рух

та інші дива

можна помітити навіть

пуголовків і риб на дні

вони укриваються хмарами

можна дивуватися

зеленим і синім бабкам що

ширяють над фольгою води

згадувати власні мандрівки

зиґзаґи й глухі кути і раптом

відновити в пам’яті опис рух

з нотаток марко поло

баченої італійцем на власні очі

***

ах що за вечір

чудовий вечір

вона співає не знаючи фіналу

ми всі співаємо мов цикади

теплими вечорами не уявляючи

наступної пори року

не чекаючи зими


можливо це єдиний вихід

правильний вчинок

здається весь світ

то спів під оливами

італійська опера з

картонними кинджалами й

натренованою майже

щирою пристрастю

серед гарних декорацій

viene la sera

***

смішно слухати як оператор

приємним жіночим голосом оголошує

немає доступу до абонента

ми ж розуміємо всі

витівки

дешеві трюки

чорного світлоносного

вони не зіпсують нашої розмови

для цього існує кнопка replay

наша зброя проти підступів

скинутого ображеного


неси добро яке ми

відкидаємо

не підозрюючи цього

ми все одно натискатимемо

повтор повтор

допоки не наговоримося перед тишею

***

везучи тіла крізь краєвиди

постійно залишаємося у

так званому

минулому

уперто привласнюючи його

фальшуючи документи й свідоцтва

наполегливо пишемо

апокрифічні тексти

вигадані історії

замість навчитися вловлювати

і розрізняти знаки й натяки

тренуємо пам’ять

примушуємо її

творити світ якого не було

а варто б зацікавитися світами

кольорозвуками

і вічними хмарохрамами

там

і в собі

***

яхти сплять укриті снігами на

берегах великої ріки

вони втікають від світу разом

із своїми капітанами

хоч так чи так засинаючи або

мандруючи влітку водосховищами


просто дивитися на риб

споглядати білих чапель

милуватися піщаними берегами

і травами

закидати