Українські поезії [Петро Петрович Гулак-Артемовський] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
[Оглавление]
СПРАВЖНЯ ДОБРІСТЬ
(Писулька до Грицька Прокази) [1]
ПАН ТА СОБАКА
(Казка)
СУПЛІКА ДО ГРИЦЬКА К[ВІТК]И
[ДО О. КУРДЮМОВА]
СОЛОПІЙ ТА ХІВРЯ, АБО ГОРОХ ПРИ ДОРОЗІ
(Казка)
Vous voyez le grand gain, sans qu'il faille le dire Que de ses ports de mer le roi tous les ans tire; Or, l'avis, dont encore nul ne s'est avisé Est qu'il faut de la France,- et c'est un coup aisé En fameux ports de mer mettre toutes les cótes: Ce serait pour monter а des sommes trés hautes! Molière. Les facheux. Acte III, scène III [8]
ПИСУЛЬКА ДО ТОГО, КОТРИЙ ЩО БОЖОГО МІСЯЦЯ «УКРАЇНСЬКОГО ГІНЦЯ» («УКРАИНСК[ИЙ] ВЕСТНИК») ПО ВСІХ УСЮДАХ РОЗСИЛАЄ
Йовграпе! Бажав єси казки? На!.. От тобі «Солопій та Хівря»! Не здивуй сам, та нехай вибачить і громада, коли казка не до шмиги і не вподобається. Сам бачив єси, а деяким і не повилазило, що я закляк та захирів так, що й голови не підведу, та ще, може, й доведеться вистояти добрий калантир у домовині,- от як іноді трапляється з старшиною чотирнадцятого класа у нас на станціях!.. А вже сам здоров, Йовграпе, знаєш, що лежачи не в Юрусалим заїдеш: лежачи, я ж кажу, яка вже там у хріна робота? Воно, Йовграпе, лежачи добре тілько панам: їм скрізь спірно йде робота; бо хоч і лежні часом нападуть, то вони все-таки дарма години не згають. Гукнуть: «Давай!» - і дають! а коли нема? то б'ють!.. Кого? Оце кого! Уже ж не себе по кендюсі... Ну, а коли биття обридне? Так що ж? То карти мнуть, та усе ж таки не гуляють! Та ще й пани, Йовграпе, не всі такі робочі та трудящі; бо інший, сором і сказать... паном уродивсь, паном охрестивсь, паном зріс і звіковав, а, далебі, по тобі що... і клезнуть мужика не вміє!.. Отака чудасія!.. Такий у нас, Йовграпе, і під Харковом недалечко: ось... хоч би й... хіба нищечком скажу... Ба ні!.. Не хочу... не хочу!.. Далебі, не скажу!., гріх!.. Я у його хліб-сіль їв, а теперечки б оскаржив його перед громадою, що він і в картах нічогісінько не тупить, і мужиків чубить не втне! Та й з нас, Йовграпе, з тобою не яка робота. Ще ж то тобі, мовляв, і сяк і так, бо тобі іноді дещо і через дзвінку перелізе, а я такий собі пришелеповатий удався, що й сієї дурниці не теє... як його... не втну! Воно-то я трохи і в картах слебезую, бо таки з першого погляду, як тільки побачу, що з одним оком, то таки зараз і вгадаю, що то, мабуть, щонайстарший дурень. Я так часом, Йовграпе, і людей розмірковую; як тілько зуздрю кого, що свої притаманні-родимі ще не повилазили, її вже дивиться в одно чуже жодному під ніс, мов його недобачає, то я таки, далебі, що і вгадую, що то, мабуть, щонайперший дурбас... Ой!.. щось я дуже голосно, Йовграпе, брязнув!.. Коли б лишень ножиці на столі не обізвались! Та вже ж, матері їх ковінька!.. чи будуть бить, то нехай б'ють! Уже мене і не такі били, та й ті небагацько скурали; уже, я ж кажу, мені гірше не буде; я вже й так п'ю добру повну! От - лежу, та стогну, та ялозюсь із знахорями, мов кіт з оселедцем. Іще раз тобі, Йовграпе, кажу, що лежачи - не яка робота. Ось «Пана та Собаку» і сидячи написав, та й то деяким панам, може, так догодив, як Рябко своєму. Що ж матимеш, Йовграпе, чинити? Дурням, як кажуть, сам бог не вгодить. Та вже то воно - гріх казати; бо мого Рябка у самому Пянтепбурсі та й скрізь у Московщині гладили не супротив шерсті і таки трахтовали, неначе кого й доброго; так от нее, бач, все-таки в деяких підпанків шапки на лисинах загорілись!.. А я тут не тільки що... Ні прйщо... абищо!.. Та бодай вони так хотіли на світі жить, як мене кортіло з ними гризтись... от що! Цур їм! пек їм! осина їм марина! То доброго, мовляв, полай і покартай, то він тобі ще й подякує; а ледачому що? ти йому образи, а він тобі - луб'я! Ти його в плуг, а він собі в луг! Нехай вони тямляться, Йовграпе. Ледачого, мовляв наш Онопрій, не зачіпай і рук не каляй. Горбатого, сказано, хіба могила справить. Не поможе, я ж кажу, бабі кадило, коли вже бабу сказило! От так-то, Йовграпе-козаче! Лихо й з правдою, лихо і з брехнею! За правду б'ють, за брехню віри не дають: отака ловися!., що чоловік тобі і з глуздом не збереться, як на світі і обертаться! Що ж робить? Мовчать? Тадже ж і мовчу... коли б уже їм заціпило! Я ж то й кажу, Йовграпе, що нема його на світі, як з своєю рівнею - з мужиком: чи то полаяться, чи то поскубтись, чи то побиться, чи й помириться, то все воно-таки, сказано, свій брат. Я ж то од того оце і на Солопія напався... Адже ж панів нема Солопіїв? Як твоя на се думка, Йовграпе? Ти письменніший від мене; ти багацько дечого в книжках роздовбав; ти вже таки бував в бувальцях; бував, як кажуть, на коні і під конем,- скажи ж, будь ласкав, приятелю, чи нема, на лихо, часом сього мення між панами, щоб мені, хай бог боронить, не взять іноді гріха на душу? А то, як що... то опанує мене лиха та нещаслива година! Бог його святий зна: може, не тут споминаючи, і між панами вирветься не один Солоп'яга! бо вже у мене щось недурно свербить на голові чуприна!.. Ей!.. та будуть же лупить, скажені!.. Та вже ж, сількось, нехай б'ють; уже з мене, Йовграпе, небагацько олії виб'ють! Аби лишень мені, господи, з кирпатою пораховаться!.. а кирпата не за горами; а там сховаюсь в домовину та й покажу їм з-за пазухи отаку здоровецьку дулю!.. Ну, Йовграпе! нічого довго роздабарьовать: бери казку. Що буде, те й буде, а буде те, що бог нам дасть. Бери «Солопія» та й неси до друкарні: хай там твій Микола друкує як знає. Коли, я ж кажу, вовка лякаться, то і в ліс не ходить. Не такий і чорт страшний, як його малюють! 26 сентября 1819 года, ХарьковТЮХТІЙ ТА ЧВАНЬКО
(Побрехенька)
Mes jours sont le tissu d'un contraste étonnant: Je ne vis qu'en pleurant, et je pleure en riant! L'amour, pour tant de coeurs l'objet de plus doux charmes Fut pour le mien la source et des maux, et des larmes! Pour adoucir mon sort et mes regrets cisants! En poussant des soupirs, j'écris des vers plaisants, Qu'il sont drфles, ma foi, ces destins que les nótres! En voulant larmoyer je fais rire les autres! [9] Автор «Т[юхтія] ma Ч[Ванька]»
ДУРЕНЬ І РОЗУМНИЙ
(Приказка)
ЦІКАВИЙ І МОВЧУН
(Приказка)
ЛІКАР І ЗДОРОВ'Я
(Приказка)
ТВАРДОВСЬКИЙ
(Малоросійська балада)
РИБАЛКА
(Малоросійська балада)
Das Wasser rauscht, das Wasser fliesst Ein Fischer sass daran, Sah nach der Angel ruhevoll, Kühl bis ans Herz hinan. Goethe [11]
БАТЬКО ТА СИН
(Байка)
ДВІ ПТАШКИ В КЛІТЦІ
РИБКА
(Басня)
ДО ПАРХОМА
І
Aequam memento rebus in ardui Servare mentem: non secus in bonis etc. Horat. Lib. II. Od. 3 [13]
II
Tu ne quaesieris, scire nefas, quern mihi, quem tibi Finem Di dederint. Leuconoe; nee Babylinios Tentaris numeros etc. Horat. Lib. I. Od. 11 [14]
XXXIV ОДА ГОРАЦІЯ, КН. І
Parcus deorum cultor et infrequens, Insanicntis dum sapientiae Consultus erro; nunc retrorsum. Vela dare atque iterare cursus. Cogor relictcs etc. [15]***
[НА ВІД'ЇЗД ІЗ ПОЛТАВИ М. М. Л[ОНГІНОВА] 22 ТРАВНЯ 1842]
***
***
***
***
***
***
***
Яко аще бы не закон твой поучение мое был, тогда убо погибл бых во смирении моем.***
Слышану сотвори мне заутра милость твою, яко на тя уповах.***
Возрадуюся і возвеселюся о милости твоей, яко призрел еси на смирение мое, спасл еси от нужд душу мою и несе мене затворил в руках вражиих, поставил еси на пространне нозе мои.ЦОКОТУСІ
***
Истязал еси беззаконие мое и грехи моя изследил еси. Руцо твои сотвористе мя и создаете мя; потом же, преложив, поразил мя еси. Иова, кн. 11
Ну, вже таки Далась взнаки Мені та Галка Біла! Мов чиряки На печінки, Отак притьмом і сіла!
2
Було, всі дні На черені Пряжусь та позіхаю, То шість разів До пирогів Із печі я злізаю.
3
Ряди-в-годи До бороди, Було, доходить діло... От розскубеш, В жмені помнеш, Та й вп'ять у просо сміло!
4
Було, й сопеш, Було, й хропеш,- І нікому - й байдуже! Так, отже, бач: Хоч сядь та й плач,- От, треба Галки дуже!
5
Звізду прислав. Та й наказав, Щоб щодня я голився. Перину слав, Пику вмивав І щодня б чепурився!
6
Ой! Він мене З світу зжене Московською пенею! Оце біда Ота звізда, Нехай там госпідь з нею!
7
Ну й схаменусь, І підголюсь: Чого там розходився? Та я ж під час На місяць раз І без того голився!
8
Тілько не лайсь Та не знущайсь, Бо кепська вийде справа, Як зашморгнусь Та й удавлюсь Стрічкою Станіслава!.. Март 1852 г., Харьков
ПЕСНЯ КОРМИЛИЦЫ СОНИЧКИ [21]
НА ПОБЕДЫ РУССКИХ НАД ТУРКАМИ, ОДЕРЖАННЫЕ ГЕН[ЕРАЛ]-МАЙОР[ОМ] АНДРОННИКОВЫМ В АЗИИ 14-ГО И ВИЦЕ-АДМИРАЛОМ НАХИМОВЫМ 18 НОЯБРЯ 1853 г. НА ПОРТЕ СИНОПА
НА РАЗБИТИЕ ГЕН[ЕРАЛ]-АД[ЪЮТАНТОМ] БЕБУТОВЫМ 19 НОЯБРЯ 1853 г. В АЗИИ 36-ТЫС [ЯЧНОГО] ТУРЕЦКОГО КОРПУСА, СОСТОЯВШЕГО ПОД НАЧАЛЬСТВОМ АБДИ-ПАШИ. ПОСЛАНИЕ П. И. Л[ОНГИНО]ВОЙ В ОТВЕТ НА ЕЕ ЗАПИСКУ С ПЕРВЫМ ИЗВЕСТИЕМ ОБ ЭТОЙ ПОБЕДЕ
СОВЕТ СУЛТАНУ НА ЗАТЕЮ ЕГО ПЕРЕНЕСТИ СВОЙ ДВОР, ЗНАМЯ И СОРОЧКУ МАГОМЕТА В АДРИАНОПОЛЬ
ПОСЛЕДНИЙ ЭКЗАМЕН, ПРОИЗВЕДЕННЫЙ МНОЮ ВОСПИТАННИЦАМ ПОЛТАВСКОГО ИНСТИТУТА В ЯНВАРЕ И ФЕВРАЛЕ 1854 г.
НА СМЕРТЬ Н. А. КУПЧИНОВА [34]
В ПОЛТАВУ, МОЕЙ МИЛОЙ ПОЛИНАШКЕ [35]
І
II
III
IV
В ПОЛТАВУ
á ma bien-aimée Apollinaire, sur l'oubli de son beau manchon
* B ПОЛТАВУ
V
ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕЧІР З ТАНЦЯМИ ВОЛОДИМИРУ АЛЧУ ПР-МУ З СІМ'ЄЮ
МОЇЙ ЖІНЦІ
(На вечір з танцями у нас 12 січня 1856)
ДО ЛЮБКИ
УПАДОК ВЕКА
Печально я гляжу на наше поколенье. ЛермонтовСЫНУ МОЕМУ [37]
при посылке ему в С.-Петербург делового портфеля
ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 125
К тебе возведох очи мои, живущему на небеси и проч.ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 132
Се что добро или что красно, но еже жити братии вкупе и проч.ДО ВАРКИ
Пісня
ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 139
Изми мя, господи, от человека лукава; от мужа неправедна избави мя.ПОЯСНЕННЯ
застарілих та маловживаних слів
Базграти - писати, творити Брашно - їжа, страва Бузівок (бузимок, назимок) - однолітнє теля Волос - пухлина Вотще - даремно, марно Враны - ворони, круки Выя - шия Габелок - шкіра з шиї коня або вола Гостець - хронічний ревматизм суглобів Дейко - хутко Дзвінка - бубнова масть у картах Дихтіти - важко дихати Днесь - нині, сьогодні Жовна - дятел Збитень - гарячий напій з меду з прянощами Звакувати - втрачати, гаяти час Змирщини - примирення Извет - обмова, наклеп Калантир - карантин Каляти - бруднити, поганити Класы - колоски Клезнути - вдарити по обличчю Кляскати - хлопати, ляскати батогом Ковы - підступи Кородитися - скаржитися на біль Ланіти - щоки Лопатка - недозрілий гороховий стрючок Наригувати (нариглювати) - надряпати, намалювати Обрадована - кривдження, ображання Обрящет - здобуде, знайде Окульбачити - осідлати Отверзты - відомі, відкриті Панівка - частина затвора рушниці для насипання пороху Перебендювати - капризувати, вередувати, базікати Перелоги - судоми, корчі Перса - груди Пістряк - великий прищ; гриб-паразит Поставець - посудина для пиття Праг - поріг, ворота Сількісь - згода, добре Слебезувати - читати по складах, розумітися Смежать - склепляти, стуляти Соняшниця - спазматичні болі в животі Сполати - прославляти Сретенье - зустріч Тать - злодій Титло - титул, звання; дощечка з написом Товаряка - рогата худоба Філіжанка - чайна чашка Халяндра - циганський танок Хурдига - в'язниця Шамкий - проворний, швидкий Шпувати - глузувати, висміювати Ярепудовий - проклятий, поганий
Последние комментарии
2 часов 42 минут назад
2 часов 46 минут назад
2 часов 58 минут назад
3 часов 5 секунд назад
3 часов 14 минут назад
3 часов 30 минут назад