Чоловіки, що ненавидять жінок: міленіум [Стіґ Ларссон] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (273) »
ЧОЛОВІКИ,
ЩО НЕНАВИДЯТЬ
ЖІНОК
СКАНДИНАВСЬКИЙ
ГОСТРОСЮЖЕТНИЙ
РОМАН
ХАРКІВ
« Ф о л і о »
2010
Пролог
П'ятницяу 1 листопада
Це повторювалось із року в рік,
як ритуал. Сьогодні людині, котрій призначалася квітка, спов
нилося вісімдесят два. Коли, як завжди, квітку доставили,
чоловік розкрив пакет і відклав убік подарункову обгортку.
Потім підняв слухавку і набрав номер колишнього комісара
кримінальної поліції, який після виходу на пенсію поселився
біля озера Сільян у Даларні1. Вони не просто були ровесни
ками, а й народились одного дня, що надавало ситуації дещо
іронічного відтінку. Комісар, знаючи про те, що, як тільки
пошту буде доставлено, коло одинадцятої години ранку, йому
неодмінно зателефонують, сидів і сьорбав каву, чекаючи на
розмову. Цього року телефон задзвенів уже о пів на одина
дцяту. Він відповів без загайки й одразу ж привітав співроз
мовника.
— Її доставили, — сказали йому.
' Д а л а р н а — одна з провінцій Швеції.
З
— І яку ж цього року?
— Не знаю, що це за квітка. Треба буде віддати фахівцям,
щоб визначили. Вона біла.
— І звісно ж, ніякого листа?
— Так. Тільки квітка. Рамка така ж, як того року. Само
робна.
— А штемпель?
— Стокгольмський.
— Почерк?
— Як завжди, великі друковані літери, прямі і зграбні.
На цьому тему було вичерпано, і вони ще трохи посиділи
мовчки, кожен на своєму кінці телефонної лінії. Комісар-
пенсіонер відкинувся на спинку стільця і розкурив люльку. Він
чудово розумів, що від нього більше не чекають гострих, ро
зумних запитань, здатних прояснити ситуацію чи кинути на
справу нове світло. Ці часи давно залишилися в минулому, і
розмова між двома пристарілими чоловіками мала швидше
характер ритуалу, пов’язаного із загадкою, до розгадки якої,
окрім них, ніхто на всенькому світі більше не виявляв ані най
меншої цікавості.
Латиною рослина називалася Leptospermum (Myrtaceae)
rubinette. Це була не надто приваблива гілочка куща, схожого
на верес, щось із дванадцять сантиметрів заввишки, з дрібни
ми листочками і білою квіткою з п’яти пелюсток двосантимет-
рової довжини.
Цей представник флори походив з австралійських бушів
та гірських районів, де міг утворювати потужні чагарники.
4
В Австралії його називали Desert Snow1. Пізніше дама-експерт
з ботанічного саду Уппсали повідомить, що це незвичайна
рослина, рідко вирощувана в Швеції. У своїй довідці ботанік
написала, що вона об'єднується в одну родину з Rosenmyrten2
і її часто плутають з більш поширеним спорідненим видом —
Leptospermum scoparium, — який у великій кількості росте в
Новій Зеландії. Різниця, на думку експерта, полягала в тому,
що у rubinette на кінчиках пелюсток є небагато мікроскопічних
рожевих цяток, які надають квітці трохи рожевого відтінку.
Загалом rubinette була напрочуд скромною квіткою і не
мала комерційної цінності. В неї не було бодай якихось ліку
вальних властивостей чи здатності викликати галюцинації,
вона не годилася в їжу, не могла використовуватись як спеція
або застосовуватись для виготовлення рослинних фарб.
Щоправда, корінне населення Австралії, аборигени, вважали
її священною, але тільки разом з усією територією Айєрс-рока3
й усім її рослинним світом. Отже, можна сказати, єдиний сенс
існування квітки полягав у тому, щоб тішити всіх навколо
своєю химерною красою.
У своїй довідці ботанік з Уппсали відзначила, що коли для
Австралії Desert Snow є досить незвичайною рослиною, то для
Скандинавії вона просто-таки рідкість. Сама вона жодного
екземпляра не бачила, але з розмови з колегами знала про
спроби
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (273) »
Последние комментарии
3 часов 18 минут назад
3 часов 26 минут назад
9 часов 39 минут назад
9 часов 42 минут назад
9 часов 53 минут назад
9 часов 59 минут назад