КулЛиб - Скачать fb2 - Читать онлайн - Отзывы
Всего книг - 409795 томов
Объем библиотеки - 545 Гб.
Всего авторов - 149349
Пользователей - 93325

Впечатления

кирилл789 про Обская: Единственная, или Семь невест принца Эндрю (Детективная фантастика)

весело и ненапряжно. очень приятная вещь.)

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Обская: Единственный, или Семь принцев Анастасии (Любовная фантастика)

любовно-страдательно,) и без всяких пошлостей. конец немного скомкан на мой взгляд, но сути не меняет - очень читабельно.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Van Levon про Онсу: Планировщики (Триллер)

Неспешное повествование о суровых буднях корейского наёмного убийцы. Юмора (чёрного), на мой взгляд, не так уж и много, но он очень интересный и качественный. Почему-то напомнило "Криптономикон", хоть там совсем и не об этом. И главное - я теперь совсем по другому смотрю на свою скромную коллекцию "Хенкельс" на кухне.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Обская: Дублёрша невесты, или Сюрприз для Лорда (Любовная фантастика)

милое повествование, закончившееся хорошим концом против которого нет никакого внутреннего протеста. оказывается даже без 100 раз за день спотыканий на ровном-ровном месте и падений, облизываний пальцев, без "тебе грозит смертельная опасность и как её избежать я расскажу когда-нибудь потом, может быть", без тупых безумных слёз, и прочей гнуси, прекрасно можно написать интересно. не вызывая у читателя белой пены на губах и кровавых слёз.
в общем, после этой первой моей книги мадам обской, буду читать её дальше.) чтение должно доставлять удовольствие.
остальным бы писулькам это помнить.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
robot24 про Башибузук: Конец дороги (Альтернативная история)

Думал новое...
Часть старого

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Леденцовская: Комендант некромантской общаги (СИ) (Юмористическая фантастика)

я не стал ставить оценку отлично, потому что вещь добротная на хорошо с плюсом. после кошмаров в.штаний любовей и какой-то янышевой отдохнул. то, что стоит часть №1 абсолютно не страшно, оборванного конца нет, вторая часть, если автор не передумает, должна быть ещё интереснее. я надеюсь.)

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Serg55 про Баковец: Создатель эхоров 4 [СИ] (Боевая фантастика)

да, мечта мужика: молодое тело, суперпотенция, куча бабс самрсадящихся на ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Таємниця «Вогняного Ока» (fb2)

- Таємниця «Вогняного Ока» (а.с. Альфред Хічкок і «Три Агенти»-7) 2.15 Мб (скачать fb2) - Роберт Артур

Настройки текста:




Роберт Артур ТАЄМНИЦЯ «ВОГНЯНОГО ОКА» Детективна повість


©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література





З англійської.


АГЕНТІВ КЛИЧУТЬ НА ДОПОМОГУ


На Джонсовому складі кипіла робота. Матильда Джонс керувала своїм небожем Юпітером і його приятелями Бобом та Пітом. Вона сиділа в садовому фотелі з кованого чавуну біля охайного вагончика своєї контори й орлиним поглядом стежила за хлопцями. А ті розвантажували велику машину з усілякими дивовижами, які Титус Джонс придбав під час останньої поїздки околицями.

— Юпітере! — гукнула тітонька. — Обережніше з цими статуями на кузові! Несіть, дітки, їх сюди та поставте рядком на цьому столі, хочеться їх краще роздивитись.

Вона мала на увазі скульптури видатних людей, акуратно складені на парусині в кузові вантажівки. Якщо бути точним, то це були не статуї, а погруддя, десь уполовину менші від натуральної величини, це були тільки голови та плечі. Такі погруддя подекуди можна побачити в музеях чи бібліотеках.

Юпітер, Боб та Піт вилізли на вантажівку й заходились роздивлятися скульптури. Хлопці сумнівались, що вони впадуть в око покупцям. Усіх погрудь було тринадцять. Від куряви, яка не один рік опускалась на їхню поверхню, вони стали досить сірими. На підставках темніли вирізьблені імена.

— «Юлій Цезар», «Октавіан», «Данте», «Гомер», «Френсіс Бекон», «Шекспір», — прочитав Юпітер кілька надписів. — О, та це все великі люди!

— «Август Дужий». — прочитав Боб. — Не чув про такого.

— Як і про Бісмарка чи Лютера, — додав Піт і показав на погруддя з дуже суворими лицями.

— Але вже напевне ви чули про королеву Вікторію, — зауважив Юпітер, — а також про Вашінгтона, Франкліна та Лінкольна.

— Ще б пак, — озвався Піт, — що ж, почнемо хіба з Вашінгтона. Ой, який тяжкий!

— Пильнуй, Піте, — застерегла його місіс Джонс, — це дуже коштовна скульптура. Я збираюсь її продати за п'ять доларів.

— Я стрибну на землю, а ти мені її подаси, — сказав Юпітер.

Піт став у кузові навколішки й обережно опустив погруддя Вашінгтона на руки Юпітерові. Юп міцно обхопив скульптуру і, задкуючи, рушив до столу. Він обережно опустив на стола погруддя першого президента США й витер піт з чола.

— Тітонько Матильдо, — сказав він, — чи не почекати нам на Ганса та Конрада, щоб вони розвантажили ці погруддя, бо ми з Пітом, чого доброго, ще впустимо їх.

— Справді, — згодилася тітка, яка пильно стежила за^ хлопцями. — Плакали тоді мої п'ять доларів. Гаразд, Юпітере, поки що ви вільні. Можете влаштувати зібрання свого клубу або ще чимось займіться.

Річ у тому, що Боб, Піт та Юп зорганізували клуб розгадувачів головоломок, який згодом перетворився на штаб детективів з назвою «Три Агенти». Та місіс Джонс не відала, що хоча хлопці продовжували розгадувати різні ребуси й час від часу посилали свої відповіді на конкурси, тепер їх цікавили тільки справжні таємниці, ті, які трапляються в реальному житті.

Місіс Джонс знала, що Юпітер має власну майстерню з усякими інструментами й навіть друкарським верстатом у закутку подвір'я. Купа будівельних матеріалів ховала її від сторонніх очей. Але тітонька не знала, що поруч з майстернею хлопці обладнали штаб Трьох Детективів.

Штаб був у старому будиночку-автофургоні, якого Титусу Джонсу не вдалося продати через те, що фургон надто постраждав від аварії. Тож Титус віддав його Юпітерові, аби тому було де збиратися з приятелями. Цього року хлопці з допомогою Ганса та Конрада, двох білявих німців, які працювали на складі, збудували навколо фургона справжнісіньку барикаду з обрізків дощок та різного брухту. Фургона тепер зовсім не було видно з подвір'я, а пробиратися до штабу доводилось лише потайними ходами.

У фургоні розмістився маленький кабінет з письмовим столом, телефоном, магнітофоном та іншими необхідними пристроями, а по сусідству обладнали лабораторію й темну комірку для проявлення фотоплівок та друкування фотографій. Майже все це обладнання дісталось Титусові поламаним, Юпітер з друзями старанно його відремонтували та поновили.

Хлопці вже зібралися йти до свого штабу, коли на подвір'я в'їхала ще одна вантажівка, трохи менша. За кермом був Конрад, а поруч з ним сидів Титус Джонс, коротун з величезними вусами, чи не довшими від нього самого. Конрадів брат Ганс сидів у кузові.

Вантажівка загальмувала, й Титус стрибнув на землю. Хлопці побачили, що на кузові лежала ціла купа дивних предметів, власне, кравецьких «бовванів». Кожен з них — це такий собі металевий каркас, обіпнутий чорною тканиною;