Таємниця «Вогняного Ока» [Роберт Артур] (fb2) читать постранично, страница - 3

старовинного позолоченого «ролс-ройса» з водієм. Це авто було незамінне в їхніх попередніх розслідуваннях, адже віддалі в Південній Каліфорнії величезні і без авто нелегко бути в потрібний час у потрібному місці. Звісно, інколи хлопці користувались маленькою вантажівкою дядечка Титуса, а возили їх Ганс або Конрад. Та для візиту до Альфреда Хічкока, всесвітньо відомого режисера, вантажівка вочевидь не годилася.

— Алло, — мовив Юпітер у слухавку, — чи можу я поговорити з управителем? Алло, містере Гелберт, добридень, це Юпітер Джонс. Надішліть, будь ласка, до нас завтра о пів на десяту Уортінгтона з «ролс-ройсом».

Юпітер був неабияк здивований, коли почув:

— Перепрошую, але це неможливо. Тридцять днів безкоштовного прокату автомобіля вже минули.

— Це ж треба! — Готові стало прикро на душі. — А ми й забули. Атож, термін скінчився, доки ми їздили на захід і займались там таємницею Зеленого Привида.

Та Юпітер не хотів здаватися:

— За моїми підрахунками, містере Гелберт, тридцяти днів ще не минуло.

— Як же не минуло? — голосно прошепотів Піт. — Давно минуло, його правда!

Але Перший Детектив замахав на нього рукою. Тим часом управитель агентства, твердо сказав:

— Боюсь, що ви помиляєтесь.

— Містере Гелберт, — з гідністю вимовив Юпітер, ~ гадаю, ми повинні усунути розбіжності в підрахунках. За двадцять хвилин буду у вашому агентстві для обговорення цього питання.

— Та що тут обговорювати! — Управителю урвався терпець. — Приїздіть, але все одно ви нічого не доведете.

— Дякую, — сказав Юпітер і поклав слухавку. Він обернувся до приятелів і скомандував:

— Гайда на велосипеди — їдемо!

— Але ж його правда, — протестував Піт, доки вони дерлися по Тунелю П. — Тридцять днів — це таки тридцять днів.

— А це вже як рахувати, — загадково кинув Юпітер. — Покладіться на мене.

— Та вже більше ні на кого, — пробурчав Боб. — Що ж ми можемо сказати, лише час марнуємо.

Юпітер промовчав. Вони виїхали з воріт і проїхали пів-милі — прямували до центру Рокі-Біч. Ліворуч розливалась блакить Тихого океану, на хвилях якого погойдувалось безліч човнів, а праворуч здіймалися бурі скелі Санта-Монікських гір.

Агентство «Катайся на здоров'я» було на розі центральної вулиці міста. Юні детективи поставили велосипеди біля входу й зайшли до контори. Попереду Юпітер, а за ним похмуро плелися Піт і Боб.

Їх провели в кабінет управителя. Містер Гелберт, червонопикий товстун, дивився на них дуже непривітно.

— Отже, — звернувся він до Юпітера, — Ви виграли наш конкурс і тридцять днів безкоштовно користувались автомобілем, Чому ви думаєте, що можете й далі ним користуватись? Ви що, рахувати не вмієте?

— Уміємо, містере Гелберт, — дуже чемно відповів Юпітер, — я дуже уважно рахував.

Він дістав з кишені блокнотик та конверт. З конверта вийняв акуратно згорнутий аркуш, який виявився рекламним оголошенням про конкурс, який свого часу виграв Юпітер. Ось що було написано в оголошенні:

«ВИ ОТРИМАЄТЕ «РОЛС-РОЙС» У ЦІЛКОВИТЕ ВОЛОДІННЯ

на 30 діб, по 24 години в кожній, якщо відгадаєте, скільки квасолин у глечику.

Агентство з прокату автомобілів «Катайся на здоров'я».

— То й що? — запитав містер Гелберт, коли перечитав оголошення. — Що ви цим хочете сказати? Ви користувалися автомобілем тридцять діб, коли хотіли, а кожна доба має двадцять чотири години. Та й годі.

— А я все думаю над тим, як ви сформулювали своє оголошення, містере Гелберт, — сказав Юпітер. — В ньому говориться, що переможець отримає автомобіль на тридцять діб, у кожній з яких двадцять чотири години.

— Ну, так! — гаркнув Гелберт. — Ви ним користувалися тридцять діб, а в кожній добі — двадцять чотири години. Хто ж цього не знає?

— Саме так, містере Гелберт, — підтвердив Юпітер. А коли всі знають, що доба складається з двадцяти чотирьох годин, то навіщо писати про це в оголошенні? Чому б не написати просто: «Отримаєте «ролс-ройс» на тридцять діб»?

— Чому? — спантеличено перепитав Гелберт. — Та мені хотілося, щоб це було привабливіше.

— Дуже добре, — охоче згодився Юпітер. — Але що ж виходить? З тексту вашого оголошення я дізнаюся проте, що переможець може користуватися «ролс-ройсом» тридцять разів по двадцять чотири години. Тобто, іншими словами, тридцять діб, які складаються з двадцяти чотирьох годин поїздок на автомобілі. А за моїми розрахунками, — він розгорнув блокнотика, ми користувались авто в загальному сімдесят сім годин та сорок п'ять хвилин, що дорівнює: три доби п'ять годин та сорок п'ять хвилин. Отже, у нас залишилося майже двадцять сім діб безкоштовного прокату автомобіля. Якщо бути геть точним — двадцять шість діб вісімнадцять годин та п'ятнадцять хвилин.

Піт з Бобом не йняли віри почутому. Юпітер не мав рації, але те, що він говорив, звучало страшенно переконливо. Справді, в умовах конкурсу значилось: «30 діб