КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 615583 томов
Объем библиотеки - 958 Гб.
Всего авторов - 243252
Пользователей - 112916

Впечатления

mmishk про Леккор: Бои в застое (Альтернативная история)

Скучная муть

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Смородин: Монстролуние. Том 1 (Фэнтези: прочее)

Как выразился сам автор этого произведения: "Словно звучала на заевшей грампластинке". Автор любитель описания одной мысли - "монстр-луна показывает свой лик". Нудно и бесконечно долго. 37% тома 1 и автор продолжает выносить мозг. Мне уже не хочется знать продолжения.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Новый: Новый Завет (на цсл., гражданским шрифтом) (Религия)

Основное наполнение двух книг бабы и пьянки

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
vovik86 про (Ach): Ритм. Дилогия (СИ) (Космическая фантастика)

Книга цікава. Чекаю на продовження.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Дед Марго про серию Совок

Отлично: но не за фабулу, она довольно проста, а за игру эмоциями читателя. Отдельные сцены тяннт перечитывать

Рейтинг: -1 ( 0 за, 1 против).
vovih1 про серию Попаданец XIX века

От

Рейтинг: -1 ( 0 за, 1 против).
DXBCKT про Барчук: Колхоз: назад в СССР (Альтернативная история)

До прочтения я ожидал «тут» увидеть еще один клон О.Здрава (Мыслина) «Колхоз дело добровольное», но в итоге немного «обломился» в своих ожиданиях...

Начнем с того что под «колхозом» здесь понимается совсем не очередной «принудительный турпоход» на поля (практикуемый почти во всех учебных заведениях того времени), а некую ссылку (как справедливо заметил сам автор, в стиле фильма «Холоп»), где некоего «мажористого сынка» (который почти

подробнее ...

Рейтинг: -1 ( 0 за, 1 против).

Фантастика Всесвіту. Випуск 4 [Роберт Шеклі] (fb2) читать постранично


Настройки текста:




ФАНТАСТИКА ВСЕСВІТУ Випуск 4 Фантастичні повісті, оповідання


©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література


Девід Селтцер [1] ЗНАМЕННЯ Роман


З англійської переклав Володимир Митрофанов[2]


Тут є мудрість. Хто має розуміння,

той нехай злічить число звіра,

бо це — число людське,

і число його — 666.

Одкровення св. Йоана, 19,18


ПРОЛОГ

Усе сталося за тисячну частку секунди. Рух у галактиках, що мав би тривати століттями, відбувся в одну мить.

Молодий астроном у обсерваторії Кейп-Гетті сидів приголомшений. Він похопився надто пізно, Ї фотокамера не встигла зафіксувати того, що сталося, — розщеплення трьох сузір’їв, унаслідок якого виникла нова яскрава зірка. Частки космічної матерії з Козерога, Рака і Лева раптом порвалися назустріч одні одним з разючою точністю й злилися в пульсуюче галактичне тіло. Воно щомить яскравішало, і сузір’я неначе задвигтіли — чи, може, то просто здригнувсь окуляр, бо в астронома з досади затремтіли руки.

Він потерпав, що ніхто, крім нього, цього явища не побачив. Та це було не так. Звідкись, немовби з-під землі, полинув глухий гук. То були голоси, начебто й людські, але якісь дивні, що набирали сили в релігійному екстазі, поки та зірка дедалі розгоралася в небі. У печерах, підвалах та й просто серед полів збиралися люди — баби-повитухи, що дожидали народження, — і було їх двадцять тисяч. Вони з’єднали руки й похилили голови, і голоси їхні наростали й уже лунали повсюдно. Вони злилися в єдиному звукові «О-ом-м-м!..» — і звук той, наче дзвін, здіймавсь у небо, а тоді падав у найглибші глибини землі.

Був шостий місяць, шостий день і шоста година. Саме ця мить проречена в Старому Завіті. Саме в цю мить мала змінитися доля Землі. Усі дотеперішні війни та перевороти були лише репетицією, підготовкою до тієї хвилини, коли людство стане на порозі Великих Подій. Люди поклонялися Цезареві, християн кидали на поживу левам, за Гітлера було винищено величезну кількість євреїв. Демократія занепала, наркотики стали невід’ємною частиною повсякденного життя, в країнах із так званою «свободою совісті» було проголошено, що й Бога не існує. Від Лаосу до Лівану брат убивав брата, батько — сина. Ішло готування — і день крізь день вибухали шкільні автобуси та крамниці.

Ті, хто уважно вивчав Святе Письмо, давно вже помітили ці зрушення. Наближалися Великі Події, що мали ознаменувати всесвітній переворот. Звелася на ноги Римська імперія, відродження у вигляді Спільного ринку, а з визнанням статусу Ізраїлю євреї потяглися назад на Обіцяну Землю. Усе це, в сукупності із світовим голодом та руйнуванням міжнародної економічної структури, не могло бути звичайним собі збігом. Це була таємна змова подій. І святе Одкровення давно вже передрекло її…

Високо й далеко в небі розгоралася зірка, і спів людей лунав усе гучніше, і земне ядро здригнулося від цієї сили.

У стародавньому місті Мегіддо це відчув старий Бугенгаген. І він заплакав, бо тепер усі його книги та записи стали непотрібні. А нагорі, в сучасному Ізраїлі, група студентів-археологів на хвильку перервала роботу. Вони опустили лопати й прислухалися — земля під ними заворушилась.

У салоні першого класу літака, що летів рейсом Вашингтон — Рим, сидів Джеремі Торн. Він також відчув щось незвичайне й механічно застебнув прив’язний ремінь, і далі думаючи про сдрави, які чекали його внизу, на землі. Та навіть коли б він і знав справжню причину цього струсу, то однаково вже не міг би нічого змінити. Бо саме в цю хвилину у підвалі римської Головної лікарні камінь розтрощив голову його власній дитині.


РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Щосекунди в літаках, що перебувають у повітрі, летять тисячі пасажирів. Ця статистика, що її знічев’я вичитав Торн у журналі «Скайлайнер», зацікавила його, і він тут-таки поділив людей на тих, які мандрують повітрям, і тих, які зостаються на землі. Звичайно Торна не приваблювали подібні дурниці, але саме в ці хвилини він ладен був удатися до будь-чого, аби тільки не думати про те, що може чекати його в Римі. За цією статистикою виходило так, що в разі несподіваної загибелі всього живого на Землі, хоч яка б там була її причина, живими лишаться всього із сотню тисяч людей, що летять літаками, спокійнісінько потягуючи коктейлі й дивлячись кіно, — і вони навіть не знатимуть, що скоїлося внизу під ними.

Літак уже летів над Римом, коли Торн замислився: а скільки ж тоді залишиться жінок і скільки чоловіків? І як вони — за умови, що їм пощастить безпечно приземлитися, — відновлюватимуть здорове людське суспільство? Цілком очевидно, що то будуть переважно чоловіки, причому такі, що посідають значні пости в промисловій та