Поєдинок на астероїдi [Олесь Павлович Бердник] (fb2) читать постранично

Бердник Олесь Поєдинок на астероїдi

ОЛЕСЬ БЕРДНИК

Поєдинок на астероїдi

...Гаррi Бор, закривши очi, раював. Нарештi, сьогоднi здiйснюється його мрiя...

Перукар кращої фешенебельної перукарнi в Сан-Францiско хутко намилював йому щоки, а Гаррi тим часом думав про те, як вiн - сяючий i щасливий прийде до коханої Елiзабет i розповiсть про свою надзвичайну вдачу... i, звичайно, про свою любов... Про любов до неї - лукавої кокетки Елiзабет!..

Який вiн щасливий!.. Справдi, ще недавно Гаррi захоплено слухав розповiдi пiонерiв-дослiдникiв Космосу про страшнi i цiкавi подорожi в безоднях простору, в марсiанських пустелях, мiж скелями на супутниках Урана i Сатурна, про експедицiї на Плутон та iншi планети... А тепер вiн сам вiзьме участь в космофiзичнiй експедицiї, яка летить в пояс астероїдiв для розшукiв дорогих мiнералiв i радiоактивних руд.

Гаррi пам'ятає, що багато мандрiвникiв загинули в безоднi неба, багато вернулися калiками, але тi, хто ставив перед собою мету, достойну енергiйної людини - вернулися з Космосу мiльйонерами, з алмазами i золотом! Вiн теж пiде по їх шляху - вiн знайде на астероїдах дорогоцiннi мiнерали i привезе дорогiй Елiзабет такi алмази i сапфiри, яких немає навiть у англiйської королеви... Досить їй поневiрятися!.. Вона напевне до цього часу так холодно ставиться до мене тому, що я був нiхто!.. А й справдi - що їй якийсь обiрваний студент!.. Але сьогоднi вiн - Гаррi - розповiсть їй про все!! Вона трохи зачекає - i вони заживуть щасливо... I тодi хай iншi заздрять їм, як нинi Гаррi i Елiзабет заздрять багатiям...

Гаррi розкрив очi i глянув у дзеркало. Звiдти виглядало самозадоволене обличчя i веселi карi очi. Вiн пiдморгнув сам собi i засмiявся...

- Мiстер щасливий? - схилився над Гаррi перукар.

- О так, мiстер щасливий! - весело вiдповiв Бор.

- Дiвчина?..

- Так!..

- Тодi пропоную мiстеру найновiший одеколон "Космiчна катастрофа". Дуже модно!..

- Валяйте "Космiчну катастрофу"! - сказав Гаррi.

Перукар, безперервно мелючи язиком, виголював до блиску його щоки.

- Масаж? -закiнчивши брити, запитав вiн.

- Так!

- Яким методом? - Як хочете!..

- Пропоную "Поцiлунок на Марсi"...

- Чудесно!..

- Компрес "Вальс Венери"...

- Боже мiй! - вигукнув Бор. -Та ви на мене весь Космос звалили!..

Перукар засмiявся.

- Крик моди! Нiчого не поробиш!.. Ну, а на закiнчення - "Космiчна катастрофа"!..

Нiжний струмiнь освiжив лице Гаррi. Запах - незвичайно тонкий дурманив свiдомiсть. Закрутилося в головi.

- Якщо i справжня космiчна катастрофа така ж приємна, то боятися її не слiд! - засмiявся Гаррi, розплачуючись з веселим перукарем.

- Бажаю вам грошей i поцiлункiв! - крикнув услiд той.

Швидкiсний лiфт помчав Гаррi вниз. Потiм вiн перейшов на автоматичний тротуар i, знову пiднявшись лiфтом на 30 поверх, подзвонив.

Дверi рвучко вiдкрилися, i прямо в коридор вискочила з кiмнати Елiзабет, ледве не зiткнувшись з Гаррi, - висока, струнка, з трохи примруженими очима, з гарячим лукавим поглядом.

- Гаррi! - закричала вона, смiшно сплеснувши руками, - який ти сьогоднi шикарний! Грошi одержав чи, може, добру роботу знайшов?..

- Я щасливий, Елiзабет! - вiдповiв Гаррi, йдучи за дiвчиною до кiмнати. - Поздоров мене - я вилiтаю в складi космiчної експедицiї!..

- Куди?

- В пояс астероїдiв!

- Це ж дуже небезпечно! Що ти будеш там робити?..

- Що я буду робити? - задумано перепитав Гаррi. - Шукати мiнералiв... Це ясно!.. Але, Елiзабет! Я хотiв би сьогоднi поговорити з тобою одверто i до кiнця!..

- Гаррi! Я завжди з задоволенням слухаю тебе! I гадаю, що завжди ми з тобою говоримо вiдверто!..

- Бачиш, доки я вчився, до цього часу ти якось холодно ставилася до мене... i я думав, що ти, звичайно, маєш рацiю, бо що я вартий - бiдний i...

- I дурний, - закiнчила Елiзабет.

- Не перебивай... Я знаю - тобi потрiбне веселе життя, а не таке, як тут, в цiй конурi! I тому ти не могла вiдповiсти на мої почуття! Я не осуджую тебе!.. Але тепер! Тепер я прилечу з неба мiльйонером, я привезу тобi чудеснi алмази звiдти! I ми з тобою будемо жити так, щоб кожен крок був усипаний тiльки квiтами, щоб щастя супроводжувало нас завжди!

- Ти став поетом! - засмiялася Елiзабет. - Але, по-моєму, в тебе думки повернулися не в той бiк! Послухай, Гаррi! Хто тобi сказав, що я холодно ставилася до тебе?.. Просто ти був боязким, милий дурню! А твоїх алмазiв менi не потрiбно, чуєш?.. Я навiть боюсь чогось!..

- Чого, Елi? - нiжно запитав Гаррi.

- Не знаю!.. Менi не хочеться, щоб ти летiв... Я знаю, що ми з тобою i без цього побудували б хорошу сiм'ю! Я давно вирiшила...

- Елi! - крикнув в захопленнi Гаррi. - Бiсова дiвчинка! Чому ж ти менi не говорила?

- Вирiшила трохи помучити тебе! - лукаво блиснула очима Елiзабет. - I все ж таки я прошу тебе - не треба твоїх мiльйонiв!.. Може, ти не поїдеш! Ми краще поїдемо в нашу весiльну подорож!..

- Нi, Елi! - пристрасно зашепотiв Гаррi, виключаючи свiтло i пригортаючи Елiзабет. - Нi. моя радiсть, я хочу одягнути тебе, як королеву, я хочу, щоб красивiшої вiд тебе не було в Сан-Францiско... нi! в цiлому цвiтi... Менi обридло нужденне життя! Нарештi, ти знаєш, що,