Десь на Сході... [Олесь Будяк] (fb2) читать постранично

ДЕСЬ НА СХОДІ...

Як не намагайтесь все єдно не знайдете сліди нашого маленького бесталанного містечка на мапі нашого такого ж сірого і такого ж багатостраждального регіону:одноманітне і вбоге,воно нічим не відрізняється від багатьох таких самих одноманітних і забутих Богом і людьми шахтарських поселень,що немов виразки обсіяли хворе тіло нашого краю,який невдовзі разом з цими усіма поселеннями та містечками відправиться в повне забуття.

Так склалося,що наше місто з'явилось на перетині Сходу і Заходу-мабуть це і стало відправним пунктом подій які відбувались впродовж куцої історії нашого міста.Скільки себе пам'ятаю місто завжди поділялось на Старий район,що знаходився з боку шахтарської столиці нашого краю та Західний мікрорайон який з'явився значно пізніше і заселений був не нащадками колишніх в'язнів,що збудували це місто,а рекрутами переважно з західної частини тієї країни до якої нас приєднали після падіння тієї Великої імперії пролетарів в якій ковбаса коштувала 2.50,пиво тридцять копійок і взагалі усі жили як у Леніна в кишені...ой!я не вірно написав-як в Бога за пазухой!Хоча яка принципова різниця?!

............ .......... ............. …………………………………………………………………………………………………

Коли я був підлітком і ходив до школи,то наша компанія ,що складалась переважно з хлопців які жили на нашому мікрорайоні з десятка старих п'ятиповерхівок,полюбляла збиратись в альтанках біля шахтного ставка,який розлився недалеко від нашої частини міста.В "центр"міста ми ще не наважувались приходити по вечорах,бо там можливі були сутички з представниками Західного мікрорайону та нашими старшаками. Щоб ідти в центр треба були гроші,яких ми не мали,а якби і були то існувала велика вирогідність,що його відберуть тіж самі"чужинці"з Західного,або наші ж таки старшаки і це ставалось набагато частіше.Ми зростали в суворі і важкі часи і нрави в нашому місті були суворі!Окрім того нам всім уже дошкуляв період статевого дозрівання,а так як в нашому місті кохання продавалось за гроші,котрих нам не вистачало,то нам нічого не лишалось як сидіти біля озера,курити цигарки,випивати перші сто грамів паленки та оповідати 'невигадані' історії про свої статеві подвиги.

Пам'ятаю, ми сходились туди в теплий час,бо в зимовий у нас були інші нички-в колекторі,в льосі однієї з п'ятиповерхівок,то що.

Діло було вже ближче к літнім канікулам:я в той вечір одинаком ішов до нашої альтанки ступаючи понад травневим гаєм і прислухаючись до співу птахів,що втомились за зиму від нудного пейзажу та каркання ворон і в своїх піснях виливали захоплення та привітання весні!На душі у мене було теж непогано не дивлячись на усі негаразди нашого невеселого життя,що з кожним роком робилось ще злиденнішим.Коли я підходив до нашої "хази",як називав її наш провідник Денис Кудрявцев(батько в нього усе життя тинявся по тюрмах і вважав себе неабияким авторитетом хоч потрапляв завжди за п'яні бійки і дебоши.Денис теж себе таким уявляв,тож і полюбляв використовувати усілякі незрозумілі словечки).Підходячи я чув як слово тримав Ринат,трохи дебільнуватий,туповатий та трусливий татарин:

-Так значіт,ета,-захоплюючи оповідав він,-ми с Даміром затягнулі ету кабилу в туалєт,на хуй!Закрилі

двєрі ізнутрі,на хуй!Ана,сука блядь,па началу виривалась,на хуй!Но патом,кагда ми сарвалі с нєйо труси і я достал сваю махіну ана,сука блядь,сама захатєла!-захоплено кліпав дебілкуватими очима оповідач.-В общем пол-часа ми єйо прєсавалі в два ствала-я в рот тикал,а Дамір сзаді пєрдоліл і патом мінялісь.Єй самой панравілась-прасіла іщо!А!І чуть нє забил-в паслєдній раз кагда єй палку ставіл у нєйо з пізди кров патєкла-целкай аказалась!-Не помітив як і забрехався цей не обтяжений зайвим розумом нащадок Чінгісхана.

-Та що ти пиздишь?!Ти ж казав,що до тебе її Дамір пер і у нього вона чомусь не'потєкла'?!Піздун!-помітив прорахунок Рината Артем,який у нас вважався за інтеллектуала,бо мав незрозумілу для більшости з нас пристрасть до читання книжок.

-Хто піздун?!Я піздун?!Сам ти піздун!-образився наш татарин.

-Так чого ти хуйню несешь:целкой била,кров пашла?!Як вона могла бути целкой якщо її перед тобой Дамір пер,а до цього пів мікрорайону?!

-А Дамір плохо єйо пер-нє да конца,паетому он єй нє сбіл-а я сбіл!Патаму шта у мєня длінєє!

Кудрявцев слідкував за цим спокійно,начеб то про щось своє міркуючи,але насправді він все слухав і щось там прокручував у своєму підступному мозку.Він був здатен на непередбачувані проекти цей курдюпель!

-Артем,а тєбє нє слабо будєт самому завтра в школє затянуть і ат'єбать каво-нібудь?

-Ти що?Ібанувся?

- Та он ссит!Он только на картінкє пізду і сіські відєл!-подав голос Льолік Мєдвєдєв.-Кніжний червь!

Льолік був справжнім уйобком-чмо,яке важало себе крутим,а насправді був трусливим шакалом