Синельников Кирилл [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

СИНЕЛЬНИКОВ Кирило Дмитрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Фізик. Першим на теренах СРСР розщепив атомне ядро штучно прискореними протонами (1932).

Винахідник пастки з просторово-періодичним магнітним полем. У фізиці існує наковий термін

«пастка Синельникова».

З міщанської родини.

Народився 29 травня 1901 р. в м. Павлограді Павлоградського повіту Катеринославської губернії

Російської імперії (нині – Дніпропетровська область України).

Помер 16 жовтня 1966 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив Кримський університет (1923).

Був науковим співробітником Ленінградського фізико-технічного інституту (1924-1928),

британської лабораторії Е. Резерфорда (1928-1930), завідуючим відділом (1930-1944), директором

(1944-1965) Харківського фізико-технічного інституту.

Академік академії наук УРСР (1948).

Спеціалізувався з проблем ядерної фізики, фізики плазми і керованого термоядерного синтезу, фізики і техніки прискорювачів, фізичної і електронної оптики, фізики і техніки вакууму,

фізичного матеріалознавства, фізики діелектриків і напівпровідників.

Наш земляк розробив перші на теренах СРСР дифузійні масляні насоси (1938-1941); був

ініціатором застосування глибокого вакууму для створення нових матеріалів з високими фізико-

хімічними характеристиками; запропонував метод вакуумної дистиляції, вперше використаний

для очищення берилію (1950-1952).

Спільно з А. К. Вальтером, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим розщепив ядро атома літію

протонами, прискореними до 300 – 400 кеВ (1932); з А. К. Вальтером побудував найбільший тоді в

Європі електростатичний прискорювач на 3,5 меВ (1937); з В. Є Івановим вперше побудував

вакуумні прокатні стани і провів дослідження з плющення берилію, цирконію, урану та інших

металів; з В. Ф. Зеленським відкрив радіаційне зростання урану (поч. 50-х).

Друкувався в журналах «Радянська фізика», «Журнал теоретичної фізики».

Всього перу нашого земляка належить близько 200 наукових праць.

За видатні досягнення в області фізики академія наук УРСР заснувала премію ім. К. Д.

Синельникова (1975).

Серед друзів та близьких знайомих С. – І. Курчатов, В. Супруненко, Д. Кокрофт, В. Іванов, Г.

Гамов, Д. Улезко, П. Капіца, В. Зеленський, А. Вальтер, Я. Файнберг, В. Толок, Г. Мілютін, А.

Ямницький, І. Гришаєв, О. Лейпунський, В. Амоненко, В. Падалка, Г. Латишев та ін.


***

ЦЕ МОЯ ПРОФЕСІЯ,

з наукового кредо К. Синельникова

Двадцяте століття створило нову професію для ученого-фізика – професію організатора науки. Це

моя професія.


ПЕРЕВЕРШИЛИ ВЕСЬ СВІТ, з виступу К. Синельникова на загальних зборах евакуйованого до

Алма-Ати УФТІ в травні 1943 р.

Мій 20-річний досвід наукової роботи показав, що з прикладних робіт виходить толк в більшості

випадків тоді, коли вони витікають з фундаментальних.

Адже наші насоси, котрі перевершили кращі англійські, французькі, німецькі, американські, наші

ММ-40 і ММ-1000, виробництво яких ми почали в масовому масштабі і перехід на які одного з

наших найбільших електровакуумних заводів повинен був бути проведений до осені 1941 р. (лише

війна завадила), хіба їх розробка не витікала з фундаментальної тематики нашої лабораторії?


СРСР ПЕРЕБУВАВ НА МЕЖІ КРАХУ, з доповіді К. Синельникова на Ученій раді ХФТІ від 6

квітня 1964 р.

У 1946 році я дізнався, що Радянський Союз знаходиться на краю повного краху в сенсі вакуумної

техніки. Дійсно, були у нас в час і після війни різні пристрої магнітної сепарації і дифузійні

камери відкачувалися насосами, скопійованими із старих насосів Лейбольда з малими

швидкостями.

Я обіцяв, що через рік ми дамо насоси, які забезпечуватимуть продуктивність до 40000 л/с. І це

зобов’язання ми виконали, тому що базувалися на досвіді вже накопиченому в моїй лабораторії...

Протягом короткого часу вдалося розробити низку насосів, які лягли в основу нашої вакуумної

промисловості.

Наш інститут став місцем, куди їздили подивитися великі вакуумні установки. Те, що до війни

здавалося неможливим, здійснилося саме завдяки могутній вакуумній техніці...


ПРИГОЛОМШЛИВИЙ РЕЗУЛЬТАТ, зі спогадів Д. Улезко

Якось Кирило Дмитрович Синельников висловив побажання, щоб я спробував себе в сфері

вакуумної техніки. Я відповів, що я