Залозецкий Роман [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

водопостачання Львова, описав родовища прикарпатських калійних солей та інших корисних

копалин, ...склад повітря в озокеритових шахтах Борислава.

Паралельно з діяльністю в царині нафтової промисловості Р. Залозецький займав урядові посади.

Був радником австрійського уряду, членом патентного уряду, з 1901 року – почесним консулом

Великобританії у Львові, представником французьких і англійських нафтових фірм в Галичині.

У 1913 році політична ситуація в Галичині напередодні Першої світової війни змусила п. Романа

переїхати до Відня. Там він деякий час працював радником міністерства публічних робіт.

ДБАВ ПРО ДОРОБКИ КОЛЕГ, з статті М. Павлюка, Р. Макітри і Д. Брика «Забуте ім’я»

Результати своїх робіт Й. Геккер опублікував у 1820 р. у «Збірнику праць Політехнічного

інституту» у Відні. Уже наприкінці ХІХ ст. цей журнал був майже недоступним, тому ім’я та

пріоритет Й. Геккера були забуті.

Відомий галицький спеціаліст у галузі нафти, професор хімічного факультету Львівської

політехніки Роман Залозецький вважав за доцільне здійснити передрук повідомлення Й. Геккера, яке мало інтерес як для нафтовиків, так і для істориків техніки, у журналі «Naphta». На жаль, за

100 років, що минули, і цей журнал став недоступним сучасним дослідникам. А матеріал, поданий

Й. Геккером, без сумніву, може мати значення для науковців, які займаються історією

нафтовидобутку і нафтової промисловості, та й просто для читачів, які цікавляться історією нашої

країни. Тому ми вирішили опублікувати переклад статті Й. Геккера, а також приміток, зроблених

до неї як самим ініціатором повторної публікації, Романом Залозецьким, так і редакцією журналу.

АКТИВНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, з статті Б. Лановика і М. Лазаровича «Західна Україна в

складі Австро-Угорщини (кінець XVIII – XIX століття)»

У цей час плідно працювали вчені із світовими іменами, які через свою активну позицію в

обстоюванні української державності були замовчувані як царською, так і більшовицькою владою.

Це І. Верхрадський – видатний дослідник флори і фауни, ентомолог, який зробив величезний

внесок у створення української наукової термінології; І. Горбачевський – видатний біохімік, який

синтезував сечову кислоту, професор Українського університету у Відні, згодом ректор Празького

університету. Серед відомих українських вчених того часу – ботанік і географ О. Волощук, хімік

Й. Геккер, природодослідник та суспільствознавець С. Подолинський, знаний у всій Європі

економіст М. Туган-Барановський, геолог Ю. Медвецький, хімік Р. Залозецький.

Наукові досягнення кожного з них здобули світове визнання. Так, Роман Залозецький був

професором Торговельної академії у Львові, радником австро-угорського уряду, заступником

консула Великобританії, послом до австро-угорського парламенту, головою товариства

«Сільський господар», директором Торгової школи товариства «Просвіта» у Львові.

...За ініціативою о. Тита Войнаровського, проф. Романа Залозецького і д-ра Альфреда Говиковича

засновано в р. 1908.: Парцеляційне товариство «Земля», стоваришеннє зареєстроване з обмеженою

порукою у Львові, щоби вказувати тим, що наміряють набути землю, відповідні ґрунти і майна до

купна; посередничати в інтересах парцеляційних між купуючими і продаючими; уділювати

правної і технічної помочі; уділювати кредиту і помагати до узискання кредиту в інших

фінансових інституціях на купно землі або на сплату довгів гіпотечних, та взагалі переводити

ділання, котрі входять в об’єм парцеляції.

ОПІКУВАВСЯ ІМІДЖЕМ УКРАЇНИ, з розвідки Ю. Терещенка «В. Липинський і

український суспільно-політичний рух в Галичині у 1907-1917 рр. Причинки до історії»

Важливим результатом львівських нарад було утворення Українського Інформаційного Комітету

на чолі з діячем послідовно консервативного напрямку професором Романом Залозецьким.

Комітет активно сприяв поширенню інформації про Україну у західному світі.

Р. Залозецький, який мав тісні контакти з англійськими і французькими промисловими колами,

сприяв, зокрема, створенню відповідного комітету у Лондоні і поширенню низки публікацій в

англійських періодичних виданнях про Україну.

ЗАЗНАВ УТИСКІВ, з книги К. Левицького «Історія полiтичної думки галицьких українцiв 1848-1914»

В польськім таборі відбувався тоді живий фермент орієнтацій передвоєнних. Всепольський

делегат граф Скарбек зложив був свій мандат до