КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 584412 томов
Объем библиотеки - 881 Гб.
Всего авторов - 233372
Пользователей - 107226

Впечатления

Azaris4 про (Айрест): Играя с огнём (СИ) (Фэнтези: прочее)

Прочитав почти половину книги, могу ответственно сказать, что это фанфик на мир Гарри Поттера. Время повествования 30-е годы 19-ого века. Попаданец с системой, но не напрягучей. Квадратных скобок и записей на пол страницы о ТТХ ГГ тут нет. Книга читается легко, где то с юмором, где то нет(жалко было кошку в первых главах). В общем не плохая такая книга-жвачка на пару дней. На твердую 4.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Гравицкий: Четвертый Рейх (Боевая фантастика)

Данная книга совершенно случайно попалась мне на глаза, и через некоторое время (естественно на работе) данная книга была признана «ограниченно годной для чтения»))

Не могу не признаться (до того как ее открыть) я думал, что разговор пойдет лишь об очередном «неепическом сражении» с «силами тьмы» на новый лад... На самом же деле, эта книга оказалась, как бы разделена на две половины... Кстати возможность полетов «в никуда» и «барахлящий

подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
vovih1 про Доронин: Цикл романов"Черный день". Компиляция. Книги 1-8 (Современная проза)

Автор пишет-9-ая активно пишется. В черновом виде будет где-то через полгода, но главы, возможно, начну выкладывать месяца через 2-3.Всего в планах 11 книг.Если бы была возможность вместить в меньшее число книг - сделал бы. Но у текста своя логика, даже автору неподвластная. Только про одиннадцать могу сказать, что это уже всё, точка.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
pva2408 про Кокоулин: Бог-без-имени (Самиздат, сетевая литература)

Такая аннотация у автора на странице.

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Azaris4 про lanpirot: Позывной «Хоттабыч» (Альтернативная история)

У этой книги должно быть возрастное ограничение 60+. Вроде описание мира нормальное, но вот подача такое себе. Бросил книгу прочитав от нее 2/3. Не советую.javascript:void(0)

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
дохтор хто про Тримбл: Рапунцель (Сказки для детей)

Неплохая новеллизация мультфильма.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Azaris4 про Гримм: Гридень и Ратная школа! (Альтернативная история)

Мне понравилось. Весьма интересно мир описан.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Грушко Наталья [Николай Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Грушко Наталья [Справочник-дайджест] 17 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:



ГРУШКО Наталія Василівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Прозаїк, поет.

З дворянської родини. Батько, Грушко В., – залізничний службовець, пристав.

Народилася 26 вересня (8 жовтня) 1891 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Померла 3 січня 1974 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Навчалася в Рибінській і Вологодській гімназіях.

Друкувалася в газеті «Біржові відомості», журналах «Світ краси»,»Аргус», «Нива», «Весна»,

«Пробудження», «Вогник», «Жайворон», «Журнал журналів».

Для поетичної творчості нашої землячки характерні «жіноча тема» з мотивами розчарування і

невдоволення навколишнім світом; мінливість кохання; буремні переживання.

Як літератор дебютувала в журналі «Нива» казкою «Чарівна парасолька» (1911).

Потім настала черга збірників поезії «Вірші» (1912), «Єва. Вірші» (1922), драми «Сліпе кохання»

(1914), прозаїчних творів «Моя робота», «Чи повинні мовчати поети» (обидва – 1915).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – М. Горький, І. Рєпін, О. Блок, Г. Ахматова, Г. Радлова, О.

Вертинський, М. Попов, М. Савіна, Ф. Фідлер, І. Одоєвцева, П. Лукницький, В. Зоргенфрей та ін.


***

ПОМРУ

, з житєвого кредо Н. Грушко

Эх, поедем к Фелисьену

Пить вино и есть икру.

Добрый муж простит измену,

Если ж нет, то я умру!

ВТОМЛЕНА ЛЯЛЬКА, вірш Н. Грушко «Я маленька балерина»

Всегда нема, всегда нема

И скажет больше пантомима,

Чем я сама.

И мне сегодня за кулисы

Прислал король

Влюбленно-бледные нарциссы

И лакфиоль.

И затаив бессилье гнева,

Полна угроз,

Мне улыбнулась королева

Улыбкой слез.

А дома в маленькой каморке

Больная мать

Мне будет бальные оборки

Перешивать.

И будет штопать, не вздыхая,

Мое трико,

И будет думать, засыпая,

Что мне легко.

Я маленькая балерина

Всегда нема, всегда нема

И скажет больше пантомима,

Чем я сама

Но знает мокрая подушка

В тиши ночей,

Что я усталая игрушка

Больших детей.

ТВОЯ УСМІШКА – ГАДЮЧА ОТРУТА, вірш Н. Грушко «Ганні Ахматовій»

Как пустыня, ты мною печально любима,

Как пустыня, твоя беспощадна душа,

Ты стройна, словно струйка прозрачного дыма

Гашиша.

Твои губы душистей смолы эвкалипта,

А улыбка на них – ядовитей змеи,

у лыбалася так лишь царевна Египта

Ан-нэ-и.

Твои мысли нам, смертным, темны и неясны,

Их прочтут только в будущем – жрец или Бог.

Я хочу умереть под стопою прекрасной

Твоих ног.


ТВІЙ ПОГЛЯД – БОЖЕ ДИВО, вірш Н. Грушко «Гриф з очима Мадонни»

Птица Гриф с глазами Мадонн ,

Только тобой я живу,

Ты сошла с византийской иконы

В моем сне наяву.

Ах, никогда, никогда не забуду,

Разве мысли мои сгорят,

Это великое Божье чудо –

– Твой взгляд.


ДЕ ЧИЇ СЛОВА, з дослідження Б. Жукова «Набуття авторства»

Серед жанрів міського фольклору, які спричинили безпосередній вплив на авторську пісню, частіше за інших називається міський романс. У авторській пісні стала вже загальним місцем

думка про те, що її безпосереднім попередником був «співаючий поет» Олександр Вертинський.

У останній період його життя на естраді Вертинського мали за «поета і композитора»; на

закордонних афішах його називали «Russian balladist».

Вертинський запровадив процес створення пісень на чужі вірші (показавши це в основному на

прикладі поезії срібного століття), що було взято на озброєння творцями авторської пісні.

Причому нерідко він виступав співавтором виконуваних ним творів.

Наведемо як приклад його творчого «вторгнення» в тканину готового вірша пісню «Маленька

балерина». Змінивши один з рядків написаної Н. Грушко поетичної мініатюри, Вертинський

придумує продовження, що ефектно завершує її сюжет.

Після цього на концертах незмінно оголошувалося «Слова Наталії Грушко і Олександра

Вертинського».


ЧИ ЗАВЖДИ СЕНСАЦІЯ ДЕШЕВА, з статті К. Бровченко «Розвиток культури в Росії в кінці 19

початку 20 століття»

Театр шукав нові форми існування і самовираження, проте для багатьох театральних колективів це

були роки застою. На театральні сцени вилився каламутний потік п’єс сумнівного характеру

(«Дівчина з мишкою» С. Алексіна, «Віра Мірцева» Л. Урванцева, «Комедія смерті» В.

Барятинського тощо).

Ставилися п’єси відверто розраховані на дешеву сенсацію («Сліпе кохання» Н. Грушко, де мати

покриває злочин сина, який задушив дівчину; «Зганьблений» П. Нєвєжіна із злодійствами, самогубствами, із справжньою панахидою по небіжчикові – це в роки війни).

Загальний для театрів відрив репертуару від сучасності частково захопив на якийсь час навіть

МХАТ. Критика в ту пору відзначала, що на спектаклях театрів з’являється відбиток творчої

втоми.


ГРУШКО БОЖЕВІЛЬНА, з «Щоденника» О. Блока

Вечір у Клубі поетів...

...Верховодить Гумільов – досить цікаво і майстерно. Цвях вечора – О. Мандельштам, який

приїхав, побувавши у врангелівській в’язниці. Він дуже виріс...

Пяст настовбурчується в кутках (ми не вітаємося, як і раніше). Ганна Радлова невлад обертає

очима. Грушко божевільна...

У ... хворі очі. Вона і Рождественський мовчать.

Добре враження справляють лише акмеїсти.


ГУМІЛЬОВ ПОЗНУЩАВСЯ, з книги І. Одоєвцевої «На берегах Неви»

У вітальні на дивані сидить Блок. Я не хочу знову потрапляти йому на очі. Я вже і так дуже вдячна

долі за ці півгодини біля каміну, зовсім незаслужено щедро подаровані мені.

І я повертаюся на своє попереднє місце.

Тепер біля каміну сидить Наталія Грушко, граціозно підібгавши довгі, стрункі ноги.

Наталія Грушко – молода, хоча вже не тільки дореволюційна, але й довоєнна «поетеса».

Вона дивно гарна. Висока, тонка, з маленькою круглою головкою і карбованим блідим обличчям.

У неї очі, мовби черешні. Однак вона нікому не подобається – навіть Гумільову. Зовсім не

подобається. До того ж вона автор чотиривірша, який її «прославив»:

Эх, поедем к Фелисьену

Пить вино и есть икру.

Добрый муж простит измену,

Если ж нет, то я умру.

– Ось у кого треба вчитися! – вигукнув Гумільов, вперше прослухавши його. – Стислість газетної

події і трагізм Есхіла! І яка динаміка в розвитку теми. Скажіть, як ви це робите? Навчіть!

Наталія Грушко так і не зрозуміла, що він з неї знущається.


УП’ЯЛАСЯ ОЧИМА, зі спогадів М. Ардова «Легендарна Ординка»

На перших порах Гумільов поселився на Ординці в нашій з братом «дитячій» кімнаті. У ті дні я

спілкувався з ним чи не п’ятнадцять годин на добу. Я жадібно ловив кожне його слово, вбирав

всяку його думку. Ми з ним ходили в пивну на П’ятницьку, пили горілку у нас в «дитячій»...

Випивши чарку-другу, він зараз же запалював і задирав ноги на тахту...

Сталіна (а його особи розмова стосувалася частенько) він називав по-табірному – Корифей

Наукович, свої табірні терміни – «моя перша голгофа» і «моя друга голгофа».

...Ми їдемо з Львом Миколайовичем Ординкою в «шостому» автобусі. Пасажирів зовсім небагато.

Раптом я помічаю, що одна з наших попутниць – висока стара пані – дивиться на Гумільова не

відриваючись і на обличчі її сум’яття.

І тут я впізнаю її. Це Грушко, стара поетеса, вона живе неподалік, в Голіковському провулку. Імені

її тепер ніхто не знає, проте багато хто пам’ятає один з її віршів, його поклав на музику і співав

Олександр Вертинський, – «Я маленька балерина».

Удома я говорю:

– Ганно Андріївно, ми їхали в автобусі з Грушко, і вона буквально вп’ялася очима в Льва

Миколайовича. Ахматова усміхнулася і вимовила:

– Нічого дивовижного, у неї був роман з Миколою Степановичем, а Лев такий схожий на батька.


З АУКЦІОНУ, з замітки Т. Маркіної «Маленькі топ-лоти»

У складі інтернаціональних аукціонів «Bukowskis» російське мистецтво завжди займає почесне

місце. Цього разу в «російському» розділі опинилися близько 70 лотів, і ще немало творів

включено в розділи «срібло» і «декоративно-прикладне мистецтво».

Центральне місце в колекції «Bukowskis» займає добірка творів Іллі Рєпіна – у багатьох любителів

мистецтва у Фінляндії до цих пір зберігаються його малюнки і картини (останні п’ятнадцять років

свого життя художник провів на тодішній фінській території в маєтку «Пенати»). На торги буде

виставлений ескіз голови солдата (€25-30 тис.), маленький етюд голої Наталії Нордман, подруги

Рєпіна і його помічниці, яка склала фотолітопис життя художника в «Пенатах» (€6-8 тис.).

Серед малюнків найцікавіший – «Портрет Наталії Грушко» (1916 рік) – письменниці і поетеси-

самоучки: саме вона написала вірш «Я маленька балерина», яке потім став одним з шлягерів

Олександра Вертинського (€5-8 тис).