Самойлович Семен [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

САМОЙЛОВИЧ Семен Миколайович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Серафим (1905). Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (2000).

З родини священика. Батько, Самойлович М., – дяк.

Народився 19 липня (2 серпня) 1881 р. в м. Миргороді Полтавської губернії Російської імперії

(нині – районний центр Полтавської області України).

Розстріляний більшовиками 4 листопада 1937 р. в Кемеровській області СРСР. Місце поховання –

не відоме.

Закінчив Полтавську духовну семінарію (1902).

Був учителем Уналашкінської (1902-1905), Ситкінської (1905-1906) двокласних шкіл на Алясці, ігуменом Нурекської парафії (1906-1908), помічником єпархіального місіонера у Владикавказі

(1909), духівником осетинської Олександрівської духовної семінарії (1909-1910), намісником

могилівського Братського (1910), ярославського Толгського (1910-1915) монастирів, ігуменом

углицьких Покровського (1915-1916), Олексіївського (1916-1920) монастирів, єпископом

Углицьким, вікарієм Ярославської єпархії (1920-1922), тимчасово керуючий Ярославською

єпархією (1924-1926), архієпископом Углицьким (1926-1927),

Перу С. належить дослідження «Історія Толгського монастиря 1314-1914 рр.».

Уперше заарештований і кинутий до Ярославської в’язниці (1922).

Удруге заарештований (1924).

Утретє заарештований (1926).

Учетверте заарештований (1927).

Уп’яте заарештований і засланий до могилівського Буйницького Свято-Духового монастиря

(1928).

Ушосте заарештований і засуджений до трьох років ув’язнення в Соловецькому таборі особливого

призначення (1929).

Усьоме заслали на три роки до Сибіру (1932).

Увосьме заарештували і засудили до п’яти років виправно-трудових робіт у кемеровських таборах

(1934).

Удев’яте «трійка» при НКВС по Новосибірській області засудила нашого земляка до вищої міри

покарання – розстрілу (1937).

Посмертно реабілітований (1989).

День пам’яті – 4 листопада.

Серед друзів та близьких знайомих С. – Т. Белавін, С. Страгородський, Є. Кобранов, А.

Преображенський, І. Петрових, Ф. Поздєєвський, Г. Сергєєв, М. Ярославський, В. Ряшенцев, І.

Пустинський та ін.


***

ЛЕГАЛІЗУЄМОСЯ В ЦАРСТВІ НЕБЕСНОМУ

, з професійного кредо С. Самойловича

Наша мета – не легалізація радянської влади, а легалізація в Царстві Небесному за замогильного

життя.


ЗБЕРІГАЙТЕ ВІДДАНІСТЬ, з послання С. Самойловича до парафіян від 16 (29) грудня 1926 р.

Підкоряючись волі Божій і приймаючи на свої слабкі рамена важкий Хрест, що покладається на

мене, вважаю обов’язком звернутися до побратимів – єпископів, пастирів і православних

віруючих, благаючи їх зберігати відданість і слухняність Св. Православній Церкві, підкоряючись

лише законним представникам Патріаршої Православної Церкви.


ПОЛЕГШІТЬ СТРАЖДАННЯ ВІРЯН, з листа С. Самойловича митрополитові Сергію в серпні

1927 р.

Чи мені, юному порівняно з Вами, писати ці рядки, чи мені повчати великодосвідченого і

багатовченого Святителя Церкви Російської, але голос моєї совісті примушує знову і знову

турбувати Ваше широке і добре серце.

...Дорогий Владико, я уявляю, як Ви повинні страждати! Чому ж Ви випробовуючи ці страждання

самі не бажаєте полегшити їх тим, хто свого часу довірився Вам.


РАДЯНСЬКУ ВЛАДУ РОЗЦІНЮЮ ЯК ТИМЧАСОВУ, з письмових свідчень С. Самойловича

слідчому в 1933 р.

Я вважаю, що нам, християнам, з радянською владою, яка не визнає Бога і веде антирелігійну

роботу, не по дорозі.

Радянську владу я розцінюю ...як владу тимчасову. Я не передбачаю ніякого майбутнього, оскільки це лише одному Богові відомо...

Як християнин, я не можу схвалити політику радянської влади в справі розкуркулення і виселення

куркульства з місць постійного мешкання. Я розглядаю це як факт морального пригноблення і

утиску людини, чого можна було б уникнути, не вносити ворожнечу між групами людей, не

вносити зло до людської маси.

...Повідомляю, що із зайнятої мною позиції по відношенню до митрополита Сергія в 1927 році я

ніколи не відступав, і в цьому питанні коливань у мене не було, оскільки я не згоден з його

політикою визнання ...радянській владі.


НЕПОХИТНИЙ І БЕЗСТРАШНИЙ, з книги В. Ципіна «Історія Російської Церкви (1917-1997)»

Він (Самойлович С. – авт.) перебував у єпископському сані лише з 1920 року, проте його цінувало