Дашинский Игнацы [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ДАШИНСЬКИЙ Ігнаци Фердинандович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Політик, громадський діяч. Псевдонім – Жегота.

З шляхтянської родини.

Народився 26 жовтня 1866 р. в м. Збаражі Брацлавського повіту Подільської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Тернопільської області України).

Помер 31 жовтня 1936 р. в м. Бистрій (Польща).

Закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався на юридичному факультеті Ягеллонського і

філософському – Львівського університетів.

Депутат австро-угорського рейсрату (1897-1901).

Один з фундаторів Робітничої партії (1890).

Один з керманичів Польської партії соціалістів.

Очолював Польську соціал-демократичну партію Галичини та Сілезії (з 1892), редагував газети

«Rabotnik», «Naprzód» (з 1892), був прем’єром першого уряду Польщі після відновлення

незалежності (1918), віце-маршалом (1922-1927), маршалом сейму (1928-1930).

Співавтор «Книги спогадів про ППС» (1923), автор мемуарів «Pamiatniki» (1925).

З владою порозуміння не знаходив: зазнав політичних утисків як в Польщі, так і в Росії;

заарештовувався в Кракові (1890) і Києві (1896).

Серед друзів та близьких знайомих Д. – І. Франко, Р. Баранецький, А. Мельник, Д.

Кржичковський, В. Адлер, І. Мошинський, Ю. Пілсудський, Г. Павлик та ін.


***

СПОЛУЧЕНІ ПОСУДИНИ

, з політичного кредо І. Дашинського

Існування незалежної України сприяє утвердженню незалежної Польщі, так само як існування

незалежної Польщі сприяє утвердженню незалежної України.


БРАТАННЯ, зі спогадів І. Дашинського

Скоро в нашому гуртку наступила дивна зміна. Отож, ми познайомилися із українцями, які чудово

співали русинські пісні, а самі були вихідцями переважно з селянських або попівських родин.

Певного дня наступило братання народів...

Ми обнімались і цілувались, а опісля українці заспівали так, що аж душа росла.

...Я познайомився з тодішнім найголовнішим українським соціалістом Іваном Франком.

Мешкав він у недалеких Нагуєвичах у свого вітчима, якого я відвідав. Спав у нього у хлопській

хаті, працював при жнивах або ходив з ним на риби. Усі наші прогульки були повні розмов про

соціалізм, притім я був захоплений бистротою ума і дотепністю цього рудого хлопського сина,

нащадка німецьких колонізаторів.

Відсидів він уже своїх дев’ять місяців в’язниці у Львові і був під смішним наглядом жандармерії.

З цілою повагою доносили жандарми до староства: «Франко оре», або «Франко жне збіжжя», чи

«копає криницю». Про це, що Франко ночами пише свої статті, поезії, повісті, жандарми не

доносили. Але надзір був, і баста!


ДОПОЗИЧАВСЯ… ДО ШЛЮБУ, з листа І. Дашинського І. Франкові від 4 лютого 1884 р.

Перед кількома днями прийшов до мене п. Мельник з Волі Якубової і попросив, щоб я позичив

«Молот». По кількох днях знову прибігає до мене і каже, що хоче ся на ґвалт женити, але з ніким

іншим, іно з Анною Павлик, – так му ся дуже сподобала стаття єї, в «Молоті» уміщена.


СТВОРЕНО КОАЛІЦІЙНИЙ УРЯД, з телеграми Ф. Дзержинського В. Леніну в серпні 1920 р.

За останніми відомостями з Варшави, в Польщі відбулася зміна уряду. Створено коаліційний уряд,

причому повнота влади належить четвірці у складі Вітоса, Дашинського, Сапеги, Грабського.

...Капітали з Варшави евакуйовані, буржуазія виїжджає масами до Познані; за відомостями, уряд

теж припускає туди евакуюватися.

Армія, окрім познанців, розвалюється, дезертирство жахливе. Найважливішим завданням вважаємо

організацію польської Червоної армії, сподіваємося за достатньої організованості створити швидко

пролетарську армію.

Дзержинський.


ПАХНЕ НАЦІОНАЛІЗМОМ, з статті Г. Плеханова «Про вибори до Думи (відповідь товаришу

С.)»

Тов. Дашинський, – член Польської соціалістичної партії, – дуже помилився, коли написав в

одному закордонному польському органі, що я надзвичайно песимістично дивлюся на майбуття

нашого визвольного руху і лише тому я прийшов до свого опортуністичного погляду на нашу

участь у виборах. Що стосується опортунізму, то я із самого початку «бернштейніади» звик

ставитися до нього інакше, ніж тов. Дашинський. А що стосується песимістичного погляду на

російський рух, то песимізм, який завжди виявляла в цьому відношенні Польська соціалістична

партія, здавався і здається мені не тільки необґрунтованим, але й не цілком вільним від