Стебницкий Иероним [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

СТЕБНИЦЬКИЙ Ієронім Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Геодезист, топограф. Один з фундаторів військової картографії Російської імперії.

З дворянської родини. Онук, Капіца П., – фізик, лауреат Нобелівської премії.

Народився 30 вересня (12 жовтня) 1832 р. в маєтку Кропизонія Волинської губернії Російської

імперії (нині – Хмельницька область України).

Помер – 29 січня (10 лютого) 1897 в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург

РФ).

Закінчив Петербурзькі інститут інженерів шляхів сполучення (1852), геодезичне відділення

Миколаївської академії (1855), стажувався в Головній астрономічній обсерваторії (1855-1858).

Служив топографом Об’єднаного військово-топографічного відділу Головного штабу (1858-1867),

начальником Кавказького військово-топографічного відділу (1867-1885), начальником військово-

топографічного відділу Головного штабу (1885-1897).

Член-кореспондент Імператорської академії наук (1878).

Член Російського технічного товариства.

Голова комісії з вивчення розподілу сили тяжіння в Росії (1889).

Почесний член Московського товариства дослідників природи (1889).

Почесний член Російського мінералогічного товариства (1892).

Кавалер золотої Костянтинівської медалі (1878).

Спеціалізувався з проблем геодезії, картографії, конфігурації Землі.

Наш земляк забезпечив картографування низки значних регіонів Російської імперії, серед яких

Кавказ, Закаспійська область, Мала Азія, зокрема Персія.

Друкувався в «Нотатках Імператорської академії наук», «Вістях Російського географічного

товариства», «Нотатках Військово-топографічного відділу Головного штабу».

Перу С. належить праця «Про відхилення прямовисних ліній тяжінням Кавказьких гір» (1870),

«Про розподіл льодовиків на Кавказі» (1877), «Спостереження над коливаннями поворотних

маятників – російського академічного приладу» (1881).

Він також – автор доробків «Спостереженнях над коливанням поворотних маятників, проведених

в Тифлісі», «Про спостереження над коливанням маятників, виготовлених в англійській Індії для

визначення прискорення сили тяжіння».

Серед друзів та близьких знайомих С. – Д. Пагірьов, О. Глуховський, М. Скобелєв, І. Ходзько, С.

Жилінський, В. Маркозов, В. Філіппов, М. Куммерау, І. Мушкетов, Я. Малам, П. Кульберг, М.

Ломакін, Л. Соболєв, В. Золотарьов та ін.


***

ДУША ГЕОГРАФІЇ

, з професійного кредо І. Стебницького

Карта – душа географії.


ПАРАЛЕЛІ І МЕРИДІАНИ, з статті І. Стебницького в «Нотатках Військово-топографічного

відділу Головного штабу» в №49 за1893 р.

Вимірювання по 47-й паралелі є однорідною геодезичною роботою, виконаною тими ж самими

інструментами і методами спостережень, майже тими ж самими спостерігачами, з вимірюванням

базисів одночасно з прокладанням самої тріангуляції, а тому воно точніше за багато частин 52-ї

паралелі, де такої однорідності переважно не було, а деякі вимірювання базисів були проведені

багато років опісля прокладання тріангуляції.

...Така відповідність в дугах дає право зробити висновок, що ухилення між меридіанами по

паралелях відхиляється від кола в той же бік не лише лінійно (однією паралеллю), але й на

значнішому просторі, як, наприклад, в даному випадку на смузі 47 1/2R за широтою, що вперше

фактично виявлено із зіставлення зміряних нами паралелей.


ГЕОПАТОГЕННА ЗОНА, з статті І. Стебницького «Неправильне відхилення прямовисної лінії

біля Москви»

Безперечно те, що між Московським і Подільським районами існують шари малої щільності, вісь

цих шарів проходить через станцію Царицинську і на схід від неї річкою Москвою.


НАЙДОСВІДЧЕНІШИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ТОПОГРАФ ІМПЕРІЇ, з статті «Стебницький

Ієронім Іванович»

Батько забезпечив синові хороше домашнє виховання і освіту. Орієнтував його на військову

службу і відповідно до цього познайомив з військовою історією Росії. Підвищену цікавість син

виявив до справ, якими армія займалася в мирний час. Батько для підтримки цього інтересу став

розповідати хлопчикові про картографічні справи, якими доводилося займатися під час служби в

армії. Подарував синові свою колекцію фрагментів геодезичних інструментів, які надовго стали

улюбленими іграшками останнього. Можливо, саме це визначило сферу діяльності І. І.

Стебницького надалі.