Фальборк Генрих [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ФАЛЬБОРК Генріх Адольфович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Публіцист, державний і громадський діяч. Голова Держплану Абхазії.

З дворянської родини.

Народився в 1864 р. в Подільській губернії Російської імперії (нині – Хмельницька область

України).

Помер в 1942 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету.

Член Спілки взаємодопомоги російських письменників.

Член Петербурзького комітету грамотності (1886).

Член Центрального бюро «Спілки спілок».

Гласний Петербурзької міської Думи. Один за авторів її резолюції про війну на Балканах (1912).

Один з фундаторів Ліги освіти (1906) і Петербурзької педагогічної академії.

Очолював статистичні дослідження народної освіти на теренах Російської імперії.

Друкувався в газеті «Російські відомості», журналах «Господар», «Північний вісник», «Російське

багатство», «Вісник виховання», низці європейських видань.

Автор статті «Початкова народна освіта» в популярному свого часу «Словнику Брокгауза і

Ефрона».

Співавтор (разом з В. Чарнолусським) книг «Народна освіта в Росії» (1899), «Початкова народна

освіта в Росії» (1900-1905), «Бібліотеки (громадські і народні) та книжкова торгівля»,

«Позашкільна освіта» (обидві – 1905), чотиритомної «Настільної книги з народної освіти», автор

«Загальної освіти в Росії» (1908).

Укладач низки довідників з проблем законодавства в сфері народної освіти, бібліотечній справі,

позашкільній освіті.

За безпосередньої участі Ф. перекладені російською мовою твори А. Сміта, М. Гюйо, Е. Майра, П.

Левассера.

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – В. Чарнолусський, Ю. Янсон, К. Арсеньєв, Д. Стасов, М.

Туган-Барановський, П. Струве, В. Люстріх, М. Гурович та ін.


***

УЧНІ, А НЕ АГЕНТИ

, з громадянського кредо Г. Фальборка

Завданням школи має бути культурний розвиток людини і в жодному випадку – не підготовка

агентів для того чи іншого суспільного ладу або держави.


РІДНОЮ МОВОЮ, з «Проекту початкової освіти», підготовленого очолюваною Г. Фальборком

«Лігою освіти»

Втручання держави в шкільну освіту має бути зведене до minimum’у. Народна освіта має бути

заснованою на безмежній свободі.

...Ніякі релігійні учення не повинні бути предметом вивчення в школі. Релігія повинна бути

предметом вивчення лише для тих, хто присвятив себе служінню їй. Казенної віри не треба.

Шкільне викладання має здійснюватися рідною мовою учнів, доки це дозволяє культура і мова

даного народу.

Лише таке рішення питання про мову може дати правильний напрям школі.

...Школа треба убезпечити від впливу сильних громадських організацій. За різноманітності

племінних, побутових та інших умов такої величезної території, як Росія, такий вплив особливий

небажаний.

...Держава, як сильна організація, має бути звільнена від безпосереднього управління освітою.

...Школи першого ступеня розраховуються для кожного повіту окремо на всіх дітей, що досягли

шкільного віку.


НЕБЕЗПЕЧНИЙ І ШКІДЛИВИЙ ПРОЕКТ, з аналітичної записки О. Куропаткіна «Заходи

щодо посилення внутрішнього становища Росії»

Виступивши супротивником проекту початкового навчання, підготовленого міністерством

народної освіти, Г. Фальборк пропонує замінити його проектом, складеним під його керівництвом

«Лігою освіти».

...За словами Г. Фальборка, нині існують дві течії в шкільному питанні: одні визнають необхідною

повну реорганізацію шкільної справи, інші задовольняються частковими змінами і

виправленнями. «Ліга освіти» стоїть за повну реорганізацію школи.

Школа в Росії повинна мати вільну освіту з гаслом «Ніякої політики».

Виховання повинне належати не школі, а сім’ї і суспільству. Завданням же школи має бути

виключно освіта і набуття матеріалу для самовиховання людини.

На думку Г. Фальборка, необхідно знищити всі привілеї, пов’язані із здобуванням освіти тією чи

іншою мірою, оскільки освіта має бути незалежною від чужих їй понять і інтересів.

Школа повинна бути доступною для кожного, незалежно від релігії, національності, стану.

Навчання має бути у всіх школах безкоштовним.

Університет повинен бути місцем вивчення науки і мистецтва для всіх охочих. В університеті

немає ні вчителів, ні учнів, а є лише старші і молодші товариші по науці.

...При з’ясуванні питання про джерела для покриття витрат Г. Фальборк без зайвих пояснень

визнає за можливе скоротити кошториси військового і морського міністерств...

...Що виграє від цієї нової школи російське плем’я, що виграють інородницькі елементи Росії і,

нарешті, що виграє військове відомство?

...Знання ...для селянських хлопців, що закінчили школу другого ступеня і повернулися до села,

користі не принесуть. Горизонт таких хлопців розшириться; з’являться потреби до нової життєвої

обстановки, а засобів задовольнити ці потреби не буде. І відбудеться з такими учнями те ж, що

відбувається тепер з дітьми бідних селян, які сидять на громадській землі: ...такі діти розривають

зв’язки з селом, а часто і з своєю сім’єю, прямують до міста на яку завгодно службу, але не стають

до сохи.

...Школа в Росії, на думку Г. Фальборка, повинна переслідувати вільну освіту з гаслом «ніякої

політики в школі». Проте при подальшому викладі проекту «Ліги освіти» виявляється, що

проектована школа має цілком певну політичну мету. Ця мета визначена так: всі культурні

народності ...повинні дістати в новій школі можливість вільного подальшого розвитку.

У цьому місці проекту указується і на Вірменію на Кавказі, ...і на «лицарську Литву», котра прагне

зберегти свою самостійність.

Обмежуючи шляхом школи зростання національної самосвідомості російського племені, Г.

Фальборк визнає необхідність збудження, шляхом школи, національної самосвідомості інородців

Росії. На його думку, новітнє шкільне законодавство має завданням надати навіть нечисленним

народам, що населяють Росію, можливість вільного подальшого розвитку своїх маленьких

культур.

Про викладання інородцям російської мови ніде не вказано.

Вживаючи таких заходів до вільного розвитку «маленьких культур різних народностей», що

населяють Росію, Г. Фальборк в той же час своїм проектом ... веде до ослаблення російського

племені.

Школа, що проектується «Лігою освіти», виявиться не лише не корисною, але й шкідливою для

російського племені, унаслідок надання їй не національного характеру, а космополітичного...

...Мені вже не раз доводилося висловлювати думку, що рівність в правах різних національностей

не забезпечує рівності в користуванні цими правами: культурніші народності користуються цими

рівними правами ширше, ніж менш культурні. Так і в шкільній справі: російське плем’я потребує

охорони його інтересів наданням йому в місцевостях з російським населенням в школах всіх

ступенів числа вакансій, згідно з чисельністю російського племені.

Пригадаємо, що вже і нині євреї в місцевостях поза смугою єврейської осілості, відносно

здобування середньої і вищої освіти поставлені в умови, вдесятеро сприятливіші, ніж корінне

російське населення. Проведення в життя проекту «Ліги освіти» поведе до того, що російське

плем’я буде поставлено в ще не сприятливіші, ніж нині, умови по відношенню до середньої і

вищої освіти, і ця нова школа в результаті закріпить за інородцями командну роль над російським

плем’ям.

Чи можна за таких висновків мати довіру до свідоцтва інородця Фальборка, що проект Ліги є

віддзеркаленням того, чим живе кожен громадянин країни? В усякому разі, з числа цих громадян

необхідно виключити представників російського племені.

Такі держави, як Німеччина, Англія, Франція, Італія, Японія та інші, найперше охороняють і

підсилюють свою національність. З цієї високої точки зору всі пропозиції західників і інородців,

що ослабляють національну самосвідомість, шкідливі і небезпечні для Росії. До таких пропозицій

відноситься і проект «Ліги освіти» про перевлаштування російської школи.


ШОВІНІСТ В БІЛИХ РУКАВИЧКАХ, з статті В. Леніна «Кадети і націоналісти»

Коли ми вказували на те, що кадети в основі своїх переконань є націонал-лібералами, що вони

зовсім не демократично ставлять національне питання, – нам відповідала «Мова» сердито і

зарозуміло, звинувачуючи нас в незнанні і спотвореннях.

Ось документ, один з багатьох. Хай судять читачі і виборці. 18-го жовтня у пана Ковалевського

відбулися другі збори «кола осіб, що цікавляться слов’янським питанням». Читалося звернення до

суспільства, підписане Е. Анічковим, Карєєвим, Л. Пантелєєвим (був кандидатом від к.-д.), Г .

Фальборком, потім, звичайно, паном Ковалевським та ін.

...Звернення лібералів до суспільства зводиться до того, що «російське серце на загальному

підйомі... б’ється співчуттям до слов’ян і сподіваннями, що російська національна самосвідомість

допоможе забезпечити за ними плоди їх перемог».

Чим же це відрізняється від націоналізму і шовінізму «Нового Часу» і К0? Лише білими

рукавичками, та дипломатичнішими обережними зворотами. Однак шовінізм і в білих рукавичках

і за найвишуканіших мовних зворотів огидний.


ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ, з дисертації В. Григорова «Розвиток освіти на Камчатці»

Особливе місце серед досліджень займає робота Г. Фальборка і В.Чарнолусського «Початкова

народна освіта в Росії».

Безумовну важливість їй додає ретельний аналіз стану освіти за учбовими округами, заснований

на використанні губернських статистичних даних. Це дозволило авторам визначити загальну

кількість нижчих училищ різних відомств, кількість учителів та учнів, їх соціальний склад,

потребу в учителях в європейській частині Росії і на її околицях.

Використовуючи ці дані, ми маємо можливість зіставляти процеси, які відбуваються в один і той

же час в різних регіонах Росії.


«ЛІГУ ОСВІТИ» ПОХОВАЛА ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ, з статті І. Карачевцева

«Співзвучність століть»

У березні 1906 року в Санкт-Петербурзі відбулися перші засновницькі збори «Ліги освіти», на

яких були присутні громадські діячі, учені, лікарі, вчителі, письменники, журналісти, студенти,

представники різних прошарків суспільства. Створення Ліги вітав Дмитро Менделєєв, з

програмною заявою про реорганізацію шкільної освіти виступив Генріх Фальборк.

За два роки в Лігу вступило понад 12 тисяч осіб, потім щороку її чисельність збільшувалася на

декілька тисяч осіб. Вона ставала все впливовішою організацією, вела листування з

губернаторами, земствами, освітніми закладами, ентузіастами-просвітниками.

У 1913 році Ліга досягла найвищого розквіту. У кожній губернії були створені просвітницькі

товариства, які або входили в Лігу, або контактували з нею. З’явилося 100 нових приватних

гімназій і училищ, котрі відрізнялися прогресивними програмами і методиками навчання, 216

народних будинків, в яких працювали бібліотеки, вечірні курси для дорослих. Влаштовувалися

лекції, спектаклі, концерти, а в Москві з’явився перший народний університет, в якому ті, хто не

мав доступу до вищої освіти, слухали лекції професорів з академій, університетів і училищ.

Ліга привертала до своєї роботи відомих державних, громадських і політичних діячів, які

безпосередньо чи дотично здійснювали просвітницьку діяльність.

Події 1917 року, на жаль, підвели риску під діяльністю Ліги освіти в Росії ХХ століття.