Фальборк Генрих [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ФАЛЬБОРК Генріх Адольфович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Публіцист, державний і громадський діяч. Голова Держплану Абхазії.

З дворянської родини.

Народився в 1864 р. в Подільській губернії Російської імперії (нині – Хмельницька область

України).

Помер в 1942 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету.

Член Спілки взаємодопомоги російських письменників.

Член Петербурзького комітету грамотності (1886).

Член Центрального бюро «Спілки спілок».

Гласний Петербурзької міської Думи. Один за авторів її резолюції про війну на Балканах (1912).

Один з фундаторів Ліги освіти (1906) і Петербурзької педагогічної академії.

Очолював статистичні дослідження народної освіти на теренах Російської імперії.

Друкувався в газеті «Російські відомості», журналах «Господар», «Північний вісник», «Російське

багатство», «Вісник виховання», низці європейських видань.

Автор статті «Початкова народна освіта» в популярному свого часу «Словнику Брокгауза і

Ефрона».

Співавтор (разом з В. Чарнолусським) книг «Народна освіта в Росії» (1899), «Початкова народна

освіта в Росії» (1900-1905), «Бібліотеки (громадські і народні) та книжкова торгівля»,

«Позашкільна освіта» (обидві – 1905), чотиритомної «Настільної книги з народної освіти», автор

«Загальної освіти в Росії» (1908).

Укладач низки довідників з проблем законодавства в сфері народної освіти, бібліотечній справі,

позашкільній освіті.

За безпосередньої участі Ф. перекладені російською мовою твори А. Сміта, М. Гюйо, Е. Майра, П.

Левассера.

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – В. Чарнолусський, Ю. Янсон, К. Арсеньєв, Д. Стасов, М.

Туган-Барановський, П. Струве, В. Люстріх, М. Гурович та ін.


***

УЧНІ, А НЕ АГЕНТИ

, з громадянського кредо Г. Фальборка

Завданням школи має бути культурний розвиток людини і в жодному випадку – не підготовка

агентів для того чи іншого суспільного ладу або держави.


РІДНОЮ МОВОЮ, з «Проекту початкової освіти», підготовленого очолюваною Г. Фальборком

«Лігою освіти»

Втручання держави в шкільну освіту має бути зведене до minimum’у. Народна освіта має бути

заснованою на безмежній свободі.

...Ніякі релігійні учення не повинні бути предметом вивчення в школі. Релігія повинна бути

предметом вивчення лише для тих, хто присвятив себе служінню їй. Казенної віри не треба.

Шкільне викладання має здійснюватися рідною мовою учнів, доки це дозволяє культура і мова

даного народу.

Лише таке рішення питання про мову може дати правильний напрям школі.

...Школа треба убезпечити від впливу сильних громадських організацій. За різноманітності

племінних, побутових та інших умов такої величезної території, як Росія, такий вплив особливий

небажаний.

...Держава, як сильна організація, має бути звільнена від безпосереднього управління освітою.

...Школи першого ступеня розраховуються для кожного повіту окремо на всіх дітей, що досягли

шкільного віку.


НЕБЕЗПЕЧНИЙ І ШКІДЛИВИЙ ПРОЕКТ, з аналітичної записки О. Куропаткіна «Заходи

щодо посилення внутрішнього становища Росії»

Виступивши супротивником проекту початкового навчання, підготовленого міністерством

народної освіти, Г. Фальборк пропонує замінити його проектом, складеним під його керівництвом

«Лігою освіти».

...За словами Г. Фальборка, нині існують дві течії в шкільному питанні: одні визнають необхідною

повну реорганізацію шкільної справи, інші задовольняються частковими змінами і

виправленнями. «Ліга освіти» стоїть за повну реорганізацію школи.

Школа в Росії повинна мати вільну освіту з гаслом «Ніякої політики».

Виховання повинне належати не школі, а сім’ї і суспільству. Завданням же школи має бути

виключно освіта і набуття матеріалу для самовиховання людини.

На думку Г. Фальборка, необхідно знищити всі привілеї, пов’язані із здобуванням освіти тією чи

іншою мірою, оскільки освіта має бути незалежною від чужих їй понять і інтересів.

Школа повинна бути доступною для кожного, незалежно від релігії, національності, стану.

Навчання має бути у всіх школах безкоштовним.

Університет повинен бути місцем вивчення науки і мистецтва для всіх охочих. В університеті

немає ні вчителів,