КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 579689 томов
Объем библиотеки - 870 Гб.
Всего авторов - 231889
Пользователей - 106492

Впечатления

vovih1 про Корн: Леннарт Фартовый (Ироническое фэнтези)

Финальный роман

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
argon про серию Московский лес

Первая книга серии зашла легко. Ничего нового конечно, те же книги серии про очередную зону отчуждения, со своими монстрами, аномалиями и группировками. Но хорошо построенный сюжет, легкий язык автора, хеппиэнд концовка - в общем книга для "отдохнуть", четверка твердая, даже с плюсом...А остальные три...А в остальных автор начинает вставлять пояснения для не читавших предыдущее в стиле "В предыдущих сериях"...пояснения касаются и самих

подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Serg55 про Котова: Королевская кровь. Книга 11 (Любовная фантастика)

ждем 12 книгу, Автору респект и наилучшие пожелания ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
vovih1 про Бульба: Цикл романов "Галактика Белая". Компиляция. Книги 1-14 + Глоссарий (Космическая фантастика)

Спасибо за релизы интересных авторов

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
vovih1 про Кронос: Цикл романов "Аутем" . Компиляция. Книги 1-10 (Фэнтези: прочее)

Читается, как полностью отдельный и автономный цикл. При этом является продолжением "Эволюции". Те, кто её читал, думаю сразу поймут, кем является главный герой.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
a3flex про Кощиенко: Сакура-ян (Попаданцы)

Я думал автор забросил этот цикл. Рад возвращению хорошего чтива.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про (Cyberdawn): Музыка Имматериума (СИ) (Космическая фантастика)

Общее впечатление начала книги - словесный панос. Однозначно в мусорную корзину. Не умеет автор содержательно писать, не матом (Краб), не псевдоумным философствованием. Философия - это инструмент доказывания с элементами логики, а не пустой трёп, типа я вот какие слова знаю и какой я умный, дивитесь мной! Не писатель, а чудо-юдо какое то. Детсад, штаны на лямках с комплексами. А кому это надо? У хороших авторах даже мат и пошлости в тему и к

подробнее ...

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).

Хавкина Любовь [Николай Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Хавкина Любовь [Справочник-дайджест] 26 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ХАВКІНА Любов Борисівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Бібліограф, бібліотекознавець. Засновник бібліотекознавства на теренах Російської імперії і СРСР.

З міщанської родини. Батько, Хавкін Б., – лікар.

Народилася 12 (24) квітня 1871 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Померла 2 червня 1949 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похована на Міуському

цвинтарі.

Закінчила другу Харківську жіночу гімназію (1887), курси при музичному училищі (1893),

навчалася на філологічному факультеті Берлінського університету (1898–1901).

Коли Х. виповнилося 19 років, вона виявила бажання добровільно чергувати у «дешевому

абонементі», нещодавно відкритому для бідноти у ХГБ, а потім безплатно викладала в недільній

школі Х. Д. Алчевської (1888-1890). Працювала бібліотекарем, науковим працівником, членом

правління Харківської громадської бібліотеки (1890-1913), викладачем перших бібліотечних

курсів при Московському народному університетові ім. Шанявського (1913), членом комісії

бібліотекознавства РБТ (1913-1916), директором Московського науково-дослідного інституту

бібліотекознавства (1920-1928).

Почесний член ряду зарубіжних академій наук.

Голова Російського бібліотечного товариства.

Заслужений діяч науки Російської Федерації.

Кавалер золотої медалі міжнародної виставки у бельгійському Льєжі (1905) і срібної медалі на

«Олександрівській стрічці».

Друкувалася в газетах «Харківські губернські відомості», «Мова», журналах «Вісник виховання»,

«Освіта», «Російська школа», «Для народного вчителя», «Бібліотекар».

Як літератор дебютувала в журналі «Російська школа» статтею «Берлінські народні читальні і

бібліотеки» (1899).

Потім настала черга книг «Бібліотеки, їх організація і техніка. Керівництво з бібліотекознавства»

(1904), «Керівництво для невеликих бібліотек» (1911), що витримала шість перевидань,

«Короткого начерку діяльності Харківської громадської бібліотеки за 25 років» (1912), «Нью-

Йоркська публічна бібліотека» (1913), «Книга и бібліотека» (1918), низки бібліографічних статей і

нарисів про В. Гофмана, Х. Алчевську, Д. Багалія, А. Калішевського, І. Залуського, М. Дьюї.

Зусиллями Х. були видані «Авторські таблиці Кеттера в переробці для російських

бібліотек»(1916).

Перу нашої землячки також належить 75 перекладів наукової, художньої , дитячої літератури з

англійської, німецької, італійської, іспанської, французької, шведської мов.

Складеними нею «Тризначними авторськими таблицями Кеттера» (1931) спеціалісти

послуговуються дотепер.

Вся творча спадщина Х. нараховує понад 500 одиниць друку.

Х. займає чільне місце в організації першого в Російській імперії наукового відділення

бібліотекознавства (1903) при Харківській громадській бібліотеці. Вона – засновник російського

бібліотекознавства, автор проекту бібліотечної освіти. Саме за її ініціативою на теренах Російської

імперії відкрито перший бібліотечний нотний абонемент (1903).

Секція бібліотекознавства Російського бібліотечного товариства висловила їй подяку за книгу, яка

поклала початок російському бібліотекознавству.

Серед друзів та близьких знайомих Х. – Х. Алчевська, Д. Багалій, В. Данилевський, О. Калмикова,

Г. Ахматова, О. Блок, Е. Андерсон, В. Артисевич, О. Покровський, М. Шагінян, Х. Ліденберг, Н.

Крупська, І. Ситін, К. Рубинський, М. Дьюї, М. Баллін та ін.


***

ТЕНДЕНЦІЙНИМИ БІБЛІОТЕКИ БУТИ НЕ ПОВИННІ, з професійного кредо Л. Хавкіної

Бібліотека закладає фундамент загальнолюдської культури, тому вплив державної політики

зменшує її завдання, звужує її роботу, додає її діяльності тенденційності і однобічності,

перетворює її на знаряддя партійної боротьби, яка публічній бібліотеці за самою її суттю має бути

чужа.

ПЕРІОДИКА ДЛЯ ІСТОРІЇ ЦІННА, з листа Л. Хавкіної В. Трамбицькій від 21 травня 1945 р.

Спочатку раджу Вам переглянути літературу, яка стосується 25-річного ювілею Харківської

громадської бібліотеки (попередниці Короленківської бібліотеки).

… Бібліографія дореволюційних статей і літератури про бібліотеки є у другому виданні моєї книги

«Бібліотеки, їх організація і техніка». Ці джерела, а також «Праці» 1 Всеросійського з’їзду з

бібліотечної справи 1911 р. (СПб., 1912) та 1 Загальноземського з’їзду з питань