Хавкина Любовь [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

праці з питань улаштування розумних розваг, «Практична шкільна енциклопедія» за редакцією

Тулупова і Шестакова, «Народна енциклопедія наукових та прикладних знань» і журнали

«Російська школа», «Вісник виховання», «Школа і життя» дають дуже цінний матеріал для

вивчення історії бібліотек у Росії.

ЛОМОНОСОВ БІБЛІОТЕЧНОГО ЦИКЛУ, з оцінки діяльності Л. Хавкіної Т. Каратигіною

Любов Борисівна Хавкіна – своєрідний М. В. Ломоносов наук бібліотечно-бібліографічного циклу

– залишила незгладимий слід у всіх розділах бібліотекознавства, в ній об’єдналися риси практика і

теоретика, «виконавця» і пророка. А ще – величезна літературна спадщина, яка нараховує близько

400 публікацій, наклад яких досяг двох мільйонів екземплярів і включає масу перспективних

планів в різних областях бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства.

НЕ КОЖНА КОЛЕКЦІЯ КНИГ – ЗІБРАННЯ, з статті Т. Самійленко і Р. Драган «Л. Б. Хавкіна.

Витоки українського бібліотекознавства»

Розробляючи конкретні бібліотекознавчі проблеми, Л. Б. Хавкіна цікавиться національними,

науковими, громадськими публічними, народними та дитячими бібліотеками. Досліджує їх

функції, завдання та перспективи розвитку, роль у громадсько-політичному житті. «Серед установ

позашкільної освіти, – відзначала вона, – одне з найважливіших місць посідають бібліотеки, які є

необхідним доповненням і продовженням школи».

На той час, коли конче потрібним було підвищення культурного рівня держави, особливого

значення набуло широке використання бібліотеки як могутнього засобу народного просвітництва.

Саме бібліотека на початку ХХ ст. стає об’єктом серйозної уваги бібліотекознавців.

Л. Б. Хавкіна стверджує, що організація розгорнутої мережі бібліотек різних типів та видів –

головне завдання бібліотечного будівництва в нашій країні. Основною особливістю доцільно

організованої бібліотеки, вважала Любов Борисівна, є відповідь на будь-яке запитання читача. Для

цього бібліотека повинна мати енциклопедичний характер, охоплювати різні галузі знань.

Тривалий час, підкреслювала Л. Б. Хавкіна, головною метою бібліотек було лише накопичення

книжкових багатств. Пізніше до цієї функції приєдналося бібліотечне обслуговування. Але й цього

було недостатньо. Сучасна бібліотека повинна не лише задовольняти попит читачів, а й викликати

і підвищувати його.

Не кожна колекція книг, на думку Л. Б. Хавкіної, може зватися бібліотекою. У сучасному значенні

цього слова під бібліотекою слід розуміти велике зібрання книг, організоване та розміщене за

певною системою та призначене для освіти, самоосвіти і просвітництва.

Державна бібліотека, що за характером є національною, повинна мати у своєму фонді все, що було

написане і надруковане у певній країні, і якомога більше з того, що видане в інших країнах.

…Непорушним є принцип обслуговування бібліотекою всього населення певної місцевості, а не

окремих його груп.

ВРЯТУВАТИ ВДАЛОСЯ НЕБАГАТО, з статті А. Ричкова «Харківський період у житті Л. Б.

Хавкіної»

У кінці 1918 р., до 2-х видів бібліотечних курсів (короткотермінових і річних) додався ще один:

почали працювати організовані Л. Б. Хавкіною курси з підготовки бібліотекарів академічних

бібліотек. Ці три види курсів, незважаючи на громадянську війну, функціонували до кінця квітня

1920 р. Тоді ж і завершився «харківський період» у житті засновника і керівника курсів Л. Б.

Хавкіної.

Сталося це так. В кінці 1919 р. новій владі гостро знадобилося створити вищу школу викладання

суто комуністичних дисциплін. З цією метою вся матеріальна база Університету ім. Шанявського,

який до того ж був у легкій опозиції до більшовиків, була дуже доречною.

Почала влада з поступового витіснення викладачів і студентів з приміщень, а потім університет

зовсім закрили. Його приміщення зі всією матеріальною базою передали Комуністичному

університету ім. Я. М. Свердлова. Врятувати вдалося небагато.

...»Відділ наукових бібліотек (Наркомосвіти) на засіданні 23-го квітня цього року під

головуванням М. Покровського ухвалив передати Кабінет бібліотекознавства, що функціонував

при університеті ім. Шанявського, Відділу наукових бібліотек Народного комісаріату з просвіти з

усім обладнанням, інвентарем, лекторським та книжковим майном цілковито у завідування

Відділу. Особовий склад Кабінету з цього числа