Андриевский Павел [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

У 1887 році в газета «Київське слово» надрукувала звіт про судове засідання за 1 квітня під

назвою «Справа про виїдене яйце» і за підписом «Голка». Текст звіту свідчив про те, що його

автор непогано знайомий з тонкощами тодішньої юридичної «кухні». Це й не дивно: під

псевдонімом «Голка» виступав Павло Андрієвський – журналіст і професійний адвокат.

Виявляється, якогось обивателя затримав городовий в той момент, коли той вилазив з відкритого

вікна квартири оперного співака Т. Артакова. У кімнаті, з якої вискочив затриманий, викрадання

будь-яких предметів не виявили, «проте після уважнішого огляду виявилось, що на вікні лежить

розбита шкаралупа звичайного курячого яйця, причому внутрішній зміст яйця виявився виїденим,

тобто викраденим». За поясненням потерпілого Т. Артакова, «викрадене або виїдене яйце

належить йому і придбано його куховаркою на київському базарі за 1 1/2 копійки, приготоване

було йому для очищення голосу з огляду на те, що того дня йому належало співати в 101-й раз

партію Демона».

Затриманий же стверджував, що, проходячи випадково Прорізною вулицею повз квартиру

потерпілого, він «побачив відкрите вікно, а на ньому – яйце. Відчуваючи сильний голод і

перебуваючи в припадку особливої люті, ...він, не пам’ятаючи вже яким чином, вскочив у вікно і,

також не пам’ятаючи яким чином, розбив шкаралупу і виїв звідти яйце».

Жертві голоду висунули звинувачення на підставі статті Укладення про покарання, присвяченій

крадіжкам майна вартістю менше 300 руб. Обвинувач, товариш прокурора О. Г. Яїнов, оголосив

провину підсудного цілком доведеною: того було затримано на місці злочину, до того ж «за

проведеною експертизою знайдені на піджаці звинуваченого плями виявилися нанесеними рідким

яєчним жовтком.

Захисник, повірений присяги К. У. Перник, замість того, аби доводити невинність підзахисного,

став цікавитися, скільки заробляють оперні співаки. Врешті-решт, присяжні винесли вердикт

«винен!», і викрадача виїденого яйця, відповідно до закону, засудили до тюремного ув’язнення

строком на п’ять місяців і сім днів.

Стиль звіту із залу суду був витриманий в точності, проте читачі «Київського слова», напевно,

зрозуміли гумор. У той час всьому Києву були відомі оперний співак Іоахим Тартаков і адвокат

Лев Куперник. Що ж до обвинувача, то «Голка», очевидно, кольнув місцевого товариша

прокурора – Миколу Горяїнова.

ТАК І ПИШУ, бувальщина

У дореволюційному Києві існувало Драматичне товариство, яке об’єднувало аматорів сцени.

Спектаклі, поставлені ними, збирали немало публіки, відгуки про них поміщала місцева преса.

У київській газеті «Зоря» не раз йшлося про талановиту гру актора-любителя Павла

Андрієвського. Це викликало іронічні посмішки, оскільки редактором «Зорі», за двиним збігом

обставин, був... П. Андрієвський.

Якось останні грав роль Хлестакова. Опісля два дні на шпальтах «Зорі» друкувалася розгромна

рецензія на Хлестаков.

– Для чого ви це зробили, Павле Аркадійовичу? – запитали у редактора і актора-аматора.

– Щоб довести свою неупередженість до самого себе, – відповідав той. – Граю добре – і відгук

маєте позитивний, а граю погано – так і пишу.