КулЛиб - Скачать fb2 - Читать онлайн - Отзывы
Всего книг - 400386 томов
Объем библиотеки - 524 Гб.
Всего авторов - 170264
Пользователей - 90991
Загрузка...

Впечатления

ZYRA про Епплбом: Червоний Голод. Війна Сталіна проти України (История)

pva2408:не можешь понять не пиши. У автора другой взгляд на историю, в отличии от тебя и миллионов таких как ты, и она имеет право этот взгляд донести окружающим. Возможно, автор пользуется другими фактами из истории, нежели ты теми, которые поместила тебе в голову и заботливо переложила ватой росийская госмашина и росийские СМИ.

Рейтинг: 0 ( 2 за, 2 против).
pva2408 про Епплбом: Червоний Голод. Війна Сталіна проти України (История)

Никак не могу понять, почему бы американскому историку (родилась 25 июля 1964 года в Вашингтоне) не написать о жертвах Великой депресссии в США, по некоторым подсчетам порядка 5-7 млн человек, и кто в этом виноват?
Еврейке (родилась в еврейской реформисткой семье) польского происхождения и нынешней гражданке Польши (с 2013 года) не написать о том, как "несчастные, уничтожаемые Сталиным" украинцы, тысячами вырезали поляков и евреев, в частности про жертв Волынской резни?

А ещё, ей бы задаться вопросом, почему "моримые голодом" украинцы, за исключением "западенцев", не шли толпами в ОУН-УПА, дивизию СС "Галичина" и прочие свидомые отряды и батальоны, а шли служить в РККА?

Почему, наконец, не поинтересоваться вопросом, по какой причине у немцев не прошла голодоморная тематика в годы Великой Отечественной войны? А заодно, почему о "голодоморе" больше всех визжали и визжат западные украинцы и их американские хозяева?

Рейтинг: +2 ( 5 за, 3 против).
Serg55 про Головина: Обещанная дочь (Фэнтези)

неплохо

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Stribog73 про Народное творчество: Казахские легенды (Мифы. Легенды. Эпос)

Уважаемые читатели, если вы знаете казахский язык, пожалуйста, напишите мне в личку. В книгу надо добавить несколько примечаний. Надеюсь, с вашей помощью, это сделать.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
ZYRA про Галушка: У кігтях двоглавих орлів. Творення модерної нації.Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів (История)

Корсун:вероятно для того, чтобы ты своей блевотой подавился.

Рейтинг: 0 ( 3 за, 3 против).
PhilippS про Андреев: Главное - воля! (Альтернативная история)

Wikipedia Ctrl+C Ctrl+V (V в большем количестве).
Ипатьевский дом.. Ипатьевский дом... А Ходынку не предотвратила.

Рейтинг: -1 ( 0 за, 1 против).
Serg55 про Бушков: Чудовища в янтаре-2. Улица моя тесна (Фэнтези)

да, ГГ допрыгался...
разведка подвела, либо предатели-сотрудники. и про пророчество забыл и про оружие

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Інтерв'ю з колоритним дідом (fb2)

- Інтерв'ю з колоритним дідом 1.56 Мб (скачать fb2) - Андрій Крижанівський

Настройки текста:







Андрій Степанович Крижанівський


Інтерв’ю з колоритним дідом







ЕТЮДИ З МАНЖЕТІВ



ДИСКУСІЯ


Відомий боксер захищав кандидатську дисертацію на тему «Удар – вирішальний фактор диференціального аналізу (розкладу) суперника у боксі».

Виступив опонент.

– Головне у боксі – маневр, – заявив він.

– Ні, удар, – спростував опонента дисертант.

– Ні, маневр, – спростував дисертанта опонент.

– Ні, удар, – захищався претендент на здобуття вченого ступеня.

– Ні, маневр, – перекреслював опонент здобутки претендента.

– Ні, удар!

– Ні, маневр!

– Удар!

– Маневр!

Дисертант ударив.

Опонент не встиг зманеврувати.

Вчена рада одностайно проголосувала за надання дисертантові звання кандидата.

... Інститут оголосив конкурс на заміщення вакансії опонента.


ВАРІАНТ КЛАСИЧНОГО СЮЖЕТУ


У нашій конторі велика радість.

Директор забарикадувався шедеврами світової лірики і невтомно творить віршовані тостиекспромти.

Заступник майнув літаком аж на Кавказ за видатним тамтешнім тамадою.

Експерти одностайно включились у змагання на краще оформлення банкетного залу.

Секретарки невтомно розучують естрадний сюрприз «Лиш той бадьорість не втрача, хто може втнути «чачача».

Референти впріли у пошуках екзотичних напоїв.

Я добув вітчизняний кальвадос та шотландський самогон і блискавично отримав посаду старшого товарознавця.

У нашій конторі велика радість.

До нас знову їде ревізор.


БАТЬКИ І ДІТИ


– Танцював рок з Галькою?

– Та не рок, а шейк.

– Одна холера. Викаблучувався на шкільному вечорі?

– Таке скажете, тату. Танцював. Все одно, як наш гопак, тільки навпаки.

– І оце витанцював навпаки самі трійки?

– Є така думка, тату, що трійка – оцінка задовільна.

– І в життя на трійках підеш?

– Молодим усюди в нас дорога, тату.

– Хто ж тебе виховував, іроде?

– Ви, тату, школа і громадськість.

– Таак... З передовиць чешеш?

– Газета – наш друг і порадник, тату.

– Ааа... А якщо я тебе зараз паском по нульовому циклу?

– Не ті часи, тату. Діти – наші квіти. Ще Макаренко писав...

Важка батьківська длань непедагогічно впала нижче синівського попереку. З криком «більше не буду!» юний мораліст вихопився з кульмінаційного моменту і з квартири.

А поруч жив письменник. І слухав пульс життя. Крізь вібропанель. Зараз він пише повість «Боротьба поколінь».


КОНСУЛЬТАЦІЯ ПОСТФАКТУМ


– Дозвольте за ваш столик? Ні, дякую, непитущий... Як засвідчують сумні тости, ви успішно завалили екзаменаційну сесію? Ні, навряд чи зможу допомогти... Думаю, що вся справа у диспропорції. Наука гайнула вперед, а шпаргалізм – могутнє знаряддя інтелектуального прогресу – тупцює на старих позиціях. Отож і трапляються масові поодинокі випадки, коли окремі студенти з’являються на деякі сесії темні як ніч.

Ну, погодьтеся, шановні мікрозоологи... Що? І мікрофілологів теж нема? Ах так, так! Мікробіологи... Вибачте, я людина макротемна... Отож погодьтеся, що студент і нині тягне шпаргалкову гармошку з рукава, а підручник – зза пояса. Підручник падає, штани падають, викладач наголошує, що він ще не зовсім дурний, студент з переляку заперечує, і відбувається вульгарна сцена вигнання. Потім невдаха падає ниць перед екзаменатором і белькоче, що напередодні сесії його вкусив кажан. Який примітив!

А коли поворушити звивинами? Ось лише одна з можливих комбінацій. Ви ангажуєте на період сесії гіпнотизера. Так і так, мовляв, шановний телепате, хочу примножити ряди дипломованих фахівців, але на заваді стоїть екзаменатор. Телепатніть зануду! Гіпнотизер їде з вами на вищу математику, навіює викладачеві думку спитати, скільки буде двічі по два. Ви задумливо відповідаєте: – «Чотири» – і отримуєте «п’ять».

Або інший варіант. Запрошуєте відомого футболіста Ігоря Петрушанського. Який, скажіть, професор утримається від спокуси отримати з перших ніг подробиці про мадрідський матч? А ви тим часом спокійно списуєте відповіді. Бо коли говорить футбол, наука мовчить. Окрім, зрозуміло, науки про футбол, складовими частинами якої, за останніми даними, є біоніка, психологія, кібернетика...

Дивак, кажете? Добре, хоч «чокнутим» не охрестили. Бачите, у мій час кафе, дансингів,




загрузка...