Очень! очень приличная "боярка"! Прочёл все семь книг "запоем". Не уступает качеством сюжета ни Демченко Антону, ни Плотников Сергею, ни Ильину Владимиру. Lena Stol - респект за "открытие" талантливого автора!!!
Написано на уровне детсада. Великий перерожденец и врун. По мановению руки сотня людей поднимается в воздух, а может и тысячи. В кучу собран казачий уклад вольных и реестровых казаков, княжества и рабы. 16 летний князь командует атаманами казачьего войска. Отпускает за откуп врагов, убивших его родителей. ГГ у меня вызывает чувство гадливости. Автор с ГГ развлекает нас текстами казачьих песен. Одновременно обвиняя казаков
подробнее ...
обворовывание своего князя. Читать о всемогущем колдуне и его глупых выходках и рассуждениях просто не интересно.
електронний хлопчик, - що Макар ніколи не задаватиметься. Передай, будь ласка, Рессі, що я обов’язково буду людиною... Я допоможу їй...
І почув по рації відповідь Електронички: “Що ж ви, хлопці?.. Ех, ви... Які ж ви товариші?..”
- Тримайся, Елечко! - гукнули дружно дівчатка. - Ми з тобою!
Слова Електронички, промовлені майже пошепки, оглушили Електроника. Він схопився, ступив на борт і на повному ходу сплигнув з ваговоза.
- Ти куди? - встиг лише крикнути Сергій Сироїжкін.
Лікар затарабанив по кабіні. І раптом обличчя його просвітліло. Електроник не упав, не розбився. Він на бігу порівнявся з ваговозом, що пригальмував, обігнав його, помчав уперед. Дівчатка закохано дивилися йому вслід: от якби до них хтось так поспішав!
Шофер, увімкнувши граничну швидкість, напружено стежив, як поступово зменшується на шосейній стрічці хлопчача постать.
- У вас усі такі відчайдушні? - запитав він професора.
- Коли йдеться про справжнє... про людське ставлення до людей, то всі, - коротко відповів професор, попахкуючи люлькою. - Жени!
В кузові, підганяючи швидкі колеса, лунали дівчачі голоси:
Лиш гукну, і постане як стійДруг кошлатий, улюбленець мій...
Решта дітей підхопили табірну пісню, складену Елечкиною командою:
Здрастуй, Рессі, друже Рессі, Гарно разом нам ведеться - Рідкісне створіння, Супер та уміння...
Елек вийшов на берег моря і зразу ж побачив її.
Вона стояла на великому гладенькому камені й дивилася за горизонт. Біля її ніг сидів кудлатий пес.
Він підійшов до неї неквапливим кроком, уважно подивився в її обличчя:
- Ти зовсім інша, - ледь здивовано промовив Електроник. - У тебе... у тебе усміхнені очі. - Він простягнув руку. - Мир?
Електроничка у відповідь міцно потиснула її і засміялася.
- Мир!
Вона здогадалася: її очі бачили світ по-новому.
Последние комментарии
1 день 20 часов назад
1 день 20 часов назад
1 день 21 часов назад
2 дней 8 часов назад
2 дней 9 часов назад
2 дней 9 часов назад