Костоправ Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

грек підкреслювалася завжди.

Людина з такою національністю була вже приречена з першого дня свого арешту.

КДБ БРЕХАЛО ДО 1990 РОКУ, з кореспонденції Г. Александрової «Тут моє коріння з рідною

землею назавжди сплелось»

Поезія Георгія Костоправа повна ліричної стихії. Вона, немов море, глибока, хвилююча, то

накочує поривами емоційних переживань, то обволікає тихим, прозорим смутком, то звучить

мелодією радості життя.

...Здобувши в юності скромну освіту, Костоправ все життя займався самоосвітою і став

енциклопедично ерудованою людиною, справжнім представником культурної еліти.

...Виявився його організаторський талант. Він збирає навколо себе літераторів, захоплюючи їх

ідеєю створення єдиної літературної мови приазовських греків. При редакції газети і при заводі

«Азовсталь» створює і очолює два літературні об’єднання для поетів-початківців, які пишуть

румейською мовою.

Він редагує літературні альманахи, пише для них оповідання, працює над п’єсою для грецького

театру, перекладає вірші Максима Рильського, Володимира Сосюри, пише статтю «Декілька слів

про поему «Сон» (Т. Г. Шевченка).

...У ніч з 23 на 24 грудня 1937 року до будинку Костоправа зайшли непрошені «гості» – двоє в

цивільному. Перепорпавши всі папери, ящики, книги, заарештували господаря. ...Заарештували не

як поета, про вірші слідчі заговорять пізніше, вибиваючи свідчення про націоналістичні погляди.

Допитували майор Орлов, оперуповноважений 3-го відділу, і старший лейтенант держбезпеки

Єселевський, який пізніше був арештований і, мабуть, розстріляний. Слідчі звинуватили

Костоправа в шпигунстві, зв’язки з грецькою розвідкою і активній участі в контрреволюційній

націоналістичній організації.

Вдові поета Ользі Євгеніївні повідомили, що її чоловік помер від саркоми легенів 23 липня 1944

року в м. Жданов. Ця дата до 1990 року вважалася офіційною датою смерті поета. Лише після

того, як маріупольська міська організація товариства «Меморіал» зробила запит в Донецьке

обласне управління КДБ, в січні 1990-го була встановлена справжня дата смерті Георгія

Костоправа.

ПРОДОВЖИТИ СПРАВУ, з статті Д. Патріча «Не засіватимеш хорошим насінням, заросте поле

бур’янами»

Без мови немає народу. А якщо у народу декілька мов? У радянських греків в кожному регіоні

мова хоч трохи, а відрізняється.

Зачіпаючи цю проблему, ймовірно, слід почати з того, що греки, які переселилися з Криму до

Приазов’я, говорили двома мовами: румейською і урумською.

Чому раптом греки почали говорити чужою їм урумською? Одні пояснюють: греки в Криму

випробовували гоніння з боку турок і татар, які хотіли їх обусурманити, нав’язати чужі їм мови, звичаї, віру. Частина греків, прагнучи зберегти християнство, пожертвувала рідною мовою і

почала говорити на своєрідній мові, яка згодом одержала назву урумської.

...Крім того, і в румейській мові декілька наріч.

Дехто вважає, що потрібно вивчати новогрецьку мову. Це офіційна мова Греції, і багато проблем

можна вирішити легко: купити необхідну літературу, підручники, словники, друкарський шрифт і

багато чого іншого (до речі, тепер в Україні грецькі книги видаються на основі російської

орфографії).

Але проти цього є серйозні заперечення. Румейська мова греків Приазов’я значно відрізняється від

новогрецької, яка тут сприйматиметься, швидше за все, як іноземна. Звичайно, приазовські греки

повинні її засвоїти швидше, ніж, скажімо, англійську, однак чи стане вона бодай колись їм

рідною? Це питання. Тому багато хто схильний зробити літературною румейську. Вона має велику

історичну цінність, і зберегти її було б доброю справою.

Щоправда, і тут – серйозні проблеми. Перешкодою до вирішення цього завдання є наявність

декілька наріч в румейській. Півстоліття назад, коли поет Георгій Костоправ і його сподвижники

почали роботу із створення літературної мови, вони узяли за основу янісольсько-сартанський

діалект. Ці два села – Малий Янісоль і Сартана – були найбільш великими і розвиненими, до того

ж, в янісольському і сартанському діалектах багато спільного. Не останню роль зіграв і той факт, що сам Г. Костоправ був вихідцем з Малого Янісоля, а в Сартані народився і виріс один з

зачинателів румейської літератури Леонтій Хонахбей. Все це сприяло виділенню янісольсько-

сартанського діалекту, його пріоритетності.

...То що ж тепер