Ванновский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">Значно вдосконалив мобілізаційну готовність військ, посилив регулярну кавалерію, створив

бойові і продовольчі запаси в районах зосередження на випадок війни, розгорнув будівництво

нових і реконструкцію старих фортець і укріплень на західному кордоні, низки залізниць

стратегічного значення.

За його керівництва на озброєння була прийнята трилінійна гвинтівка зразка 1891, здійснено

перехід артилерії на бездимний порох, введена нова форма одягу, покращився побут військ і

матеріальне становище офіцерів, проведено низку крупних військових маневрів, переглянуто

судочинство і Дисциплінарний статут (1888), військові гімназії перетворені на кадетські корпуси, скорочено курс суспільних наук, введено посади офіцерів-вихователів.

Проте недостатня компетентність Ванновського в галузі техніки позначилася на стані артилерії і

загальної технічної відсталості армії. До того ж, усі військові гімназії скоротили пільги

добровольцям, була запроваджена військова повинність на Кавказі і в Семирєчєнській області, в

офіцерському середовищі заохочувалися дуелі.


СОБАКА В ПОГОНАХ, з розвідки М. Кутузова «Андрій Миколайович Корф. Перший з восьми»

Реформи неминуче мали відбутися – і вони відбулися. Найперше це була військова реформа, часто

звана ім’ям її «батька-командира» Петра Ванновського, призначеного Олександром на пост

військового міністра. Сам же себе Ванновський називав «собакою в погонах» – можна собі уявити,

як до нього ставилися у військах.

Суть його реформи зводилася до значного посилення військового керівництва і реорганізації

військового управління. Саме Ванновському належала ідея реорганізації Східносибірського

військового округу в два нових: Іркутський і Приамурський (оскільки управляти уссурійським

батальйоном Амурського козачого Війська з Благовещенська уявлялося вкрай скрутним – а інших

військових частин і зв’язку з Владивостоком просто не було).

Створення нового військового округу вимагало зміни загального адміністративного устрою

країни. Саме тому імператор ухвалив рішення про створення Приамурського генерал-

губернаторства. На посаду генерал-губернатора був призначений генерал від інфантерії Андрій

Миколайович Корф.


ДО СУДУ, з біографічної замітки П. Усенка «Дейч Лев Григорович»

1876 влаштував (Дейч Л. – авт.) утечу ув’язненого революціонера С. Лур’є, а, оскільки був у цей

час відсутнім на службі, командир дивізії П. Ванновський віддав його до військового суду. Д.,

уникаючи кари, з армії перейшов на нелегальне становище, взяв участь у замахові на зрадника

«Київської комуни» М. Гориновича.


СТАВ МАЛО НЕ ЛІБЕРАЛОМ, з статті «Ванновський» на dic.academic.ru

Після вбивства міністра народної освіти Боголєпова його наступником призначають

Ванновського. У новій ролі бравий генерал із запеклого реакціонера перетворюється мало не на

ліберала: він намагається пом’якшити казармовий режим, запроваджений в учбових закладах

Боголєповим; звільняє відданих до солдатів студентів, дозволяє студентські курсові збори,

легалізує інститут старост, їдальні і каси взаємодопомоги. Проте всі ці доброзичливі заходи були

обставлені такими сором’язливими обмеженнями, що студенти відмовилися визнати їх.

Нічого не досягши в сфері «реформи» вищої освіти, Ванновський зосереджує свою діяльність на

середній школі. Проте і тут, окрім відміни вивчення в гімназіях грецької мови, ним нічого

зроблено не було.


ЖОРСТКА КРИТИКА, з кореспонденції І. Сучкова «Доля «небезпечної» реформи»

У кінці березня 1901 року міністром народної освіти призначається 75-річний генерал-ад’ютант

Петро Ванновський. Все його попереднє життя пов’язане з підготовкою офіцерських кадрів. Він

також брав участь у військових баталіях, здійснював адміністративну діяльність на посту

військового міністра. Логіка призначення П. Ванновського цілком виявляється в рескрипті царя

Миколи II: «Я...твердо упевнений, що ви строго і неухильно йтимете до визначеної Мною мети і в

справі виховання російського юнацтва внесете навчений досвідом розум і серцеве про нього

піклування».

На перший план своєї діяльності в ранзі міністра народної освіти П. Ванновський висунув питання

перетворення середніх учбових закладів і університетів. Міністерство народної освіти, кероване

великодосвідченим і старанним генералом, активно включилося в підготовку давно назрілої

шкільної