Радченко Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

створювати групи «грамотіїв».

ЯКЕСЬ СОЦІАЛІСТИЧНЕ МІСТЕЧКО, з статті Г. Гловелі «Тріумвіри більшовігенції»

Проект назвали «Електропередача». Технічним директором призначили випускника

Петербурзького політеху Олександра Вінтера. Свого часу виключений з Київського політеху за

розповсюдження першотравневих прокламацій і висланий до Баку під нагляд поліції, він був

залучений Классоном і Красіним до енергетичного господарства нафтопромислів, за 5 років

пройшов шлях від практиканта до начальника електростанції...

Комерційний директор Буссе посміхався: навколо Классона і Кржижанівського збиралося «прямо

якесь соціалістичне містечко»: були підключені товариші Кржижанівського (і Ульянова-Леніна)

ще по «Петербурзькому Союзу боротьби за звільнення робочого класу», а зараз досвідчені

інженери Василь Старков і Іван Радченко...

...У серпні 1915 р. «Електропередача» і реконструйована Классоном перша Московська ГЕС на

Раушській набережній, сполучені високовольтною лінією електропередач, об’єдналися в одну

мережу – «з’явилася енергетична система Москви».

...З свого боку, голова богородської Ради Іван Радченко і Олександр Вінтер обґрунтували проект

нової підмосковної ТЕС на торфі Шатурських боліт, проте не дочекалися грошей, доки в кінці

1917-го не одержали підтримку Леніна.

ДИРЕКЦІЯ ЗАСОРОМИЛАСЯ, з нотаток А. Радченко в щоденнику в листопаді 1914 р.

Ось вже шість тижнів, як я займаюся з хлоп’ятами. Цього року у мене сорок осіб, віком 6-14 років.

З молодшими займаюся 2-3 години, із старшими 3-4 години. Окрім цього, є дошкільна група.

І ось, дивлячись на мій подвиг, дирекція, нарешті, засоромилася і вирішила надати нам

приміщення і вчительку.

УЧЕННЯ – ЧИСТЕ, А ПРО ДІЙСНІТЬ – ПОМОВЧИМО, з листа дружини міського

архітектора до А. Радченко в грудні 1917 р.

Моя відповідь на твій гімн своїй партії: мені не подобається її нетерпимість, яка властива взагалі

партіям, а особливо твоїй. Але ж і більшовики люди, а не надлюди, і як такі можуть помилитися, і

точно так, як в будь-якому людському середовищі, серед них є і світлі особи, і «середні», і навіть

низькі, не говорячи вже про темних осіб, що примазалися до партії. Що саме учення ваше чисте і

чудове – з цим я згодна. Ну, а про способи проведення його в життя «умовчуємо».

Про що? Про те, що арештована мама як дружина колишнього адмірала (давно померлого), родина

виселена в темний сирий підвал, де від гострого суглобового ревматизму померла донька.

А що ж пані? А вона до 75 років «продовжує роботу серед дітей бідноти свого району..., донині

безкоштовно працює з найбільш бездоглядними дітьми..., репетируючи школярів і всіляко

сприяючи їх розвитку.

ЧЕКАЮ РЕАКЦІЇ, записка В. Леніна В. Смольянінову від 29 травня 1921 р.

Прочитайте; прискорте справу в РПО. Пошліть цього листа особисто І. І. Радченкові (Глав-торф),

щоб він повернув мені з відгуком

29/V. Ленін.

ВЖИЙТЕ ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ, записка В. Леніна І. Радченкові від 27 жовтня 1921 р.

Тов. Мартенс прислав мені підписаний Вами договір з американською компанією (Хаммер і

Мішелл). Мені здається, що цей договір має величезне значення, як початок торгівлі. Вжийте

потрійні запобіжні засоби і перевірте виконання. Мене повідомите, кого призначаєте виконавцем;

які товари готуєте; чи налягаєте особливо на артистичні і держсховкові тощо.

НАПЕРЕД ДЯКУЮ, з листа Н. Алілуєвої-Сталіної І. Радченкові від 9 серпня 1924 р.

Дорогий Іване Івановичу! Я до Вас звертаюся з великим проханням, якщо Вам не неприємно

давати мені рекомендацію для переходу з кандидатів у члени ВКП, то я дуже прошу Вас дати мені

рекомендацію. Я хотіла сьогодні зайти до Вас сама, але мені потрібно рівно о дев’ятій годині бути

в РНК і я не встигла б сама до дев’ятої повернутися.

Рекомендацію мою треба написати на окремому аркуші і найпростішу.

До Вас же я якось обов’язково зайду, але зараз сама ніяк не зможу. Пробачте, що турбую, і

наперед велике вам дякую.

Привіт Алісі Ів. і Альоші.

ДИВО-КОПАЛИНА, з кореспонденції О. та С. Кострикових «Hаш перший наукоград»

Селище Радченко. Зараз мало хто знає його незвичайну історію. Хіба що самі жителі, тай то не всі.

А історія дивовижна. Адже селище Радченко стало прообразом Обнінська, Дубни, Протвіно,

новосибірського Академмістечка та інших знаменитих центрів радянської науки. Почалася його

історія 80 років