Ганнуся [Володимир Рутківський] (fb2) читать постранично, страница - 37

назбирати цілий кілограм полуниць. Потім потрібно ретельно промити ягоди і почистити їх від хвостиків. Наступне завдання для дуже старанних, адже кожну полуничку потрібно висушити від води паперовим рушничком. Хочете, не хочете, але з мокрих ягід добре варення не вийде.

Далі вже вимиту і суху полуницю потрібно викласти в миску, засипати цукром і залишити в кухні на цілу ніч… Вранці поставте миску з ягодами на маленький вогонь і припильнуйте, щоб цукор повністю розтанув і ще більше засолодив полуниці.

Для наступного кроку візьміть один великий жовтий лимон, і коли варення закипить, витисніть до нього лимонний сік. Тепер знімайте варення з вогню! Питаєте, як знати, чи готове воно?! Для цього вилийте на холодну миску ложку варення (миску можна попередньо потримати в холодильнику). Коли суміш охолоне, торкніться до неї пальцем: якщо з’являться зморшки й рідина не витікає, то варення готове, якщо ні — треба кип’ятити ще протягом 3 хвилин. Потім зняти з вогню й знову перевірити. Іноді доводиться так робити три-чотири рази, зате, обіцяю, варення вийде дуже смачне.

Після приготування залиште варення на 15 хвилин, тоді полуниця не спливе на поверхню.

Але дуже важливо пам’ятати, що:

— наше варення потрібно наливати лише в теплі банки, а тому нам буде дуже потрібна мамина допомога для стерилізації банок;

- і варіть варення невеликими порціями, щоб не кипіло довго, бо під час кипіння воно втрачає колір й аромат.

Смачних вам зимових вечорів!

Абрикосове варення

Неймовірна насолода

Що може бути краще за полуничне варення? Хіба що абрикосове! Його можна додавати і до улюбленого морозива, і до ненависної вівсяної каші, а одна моя подруга Мар’яна навіть зізналась, що потайки від усіх їсть його ложкою прямісінько з банки. Отже, рецепт такий:

Абрикоси потрібно вибрати невеликі, не перестиглі й доброї якості. Далі добре їх вимити, дати стекти воді, розділити навпіл, видалити хвостики і кісточки.

Очищені абрикоси залийте киплячим цукровим сиропом і залиште на 4 години.

Щоб приготувати сироп, на 1 кг абрикос візьміть 1,3 кг цукру і 200 г води.

Мама кип’ятить варення ще три рази по 10 хв. кожні 8-12 год. Воно загусне і зменшиться в об’ємі. Краплина готового варення не розтікається по тарілочці.

Готове варення викладіть у чисті, сухі й підігріті банки, закатайте або закрийте металевими кришками, переверніть, загортніть у теплу ковдру і дайте йому вистигнути.

З 5 кг абрикос в мене вийшло аж 8 півлітрових баночок варення! А скільки у вас?

Таке варення зберігається довго, але по-правді — воно просто не встигає зіпсуватися.

Аґрусовий мармелад з малиною

Для справжніх гурманів

Таким рецептом зі мною поділилася подруга, а подрузі розповіла її бабуся, яка страх як любила готувати для неї різні смаколики. Гадаю, такий мармелад був чудовим доповненням навіть святкового столу. Не зволікайте! Бігом по ягоди!

Спершу поділіть аґрус і малину на дві рівні частини. З аґрусу видаліть плодоніжки і листочки, а малину переберіть від хробачків, сполосніть у друшляку і розкладіть на папері чи рушничку, щоб просохла. Потім аґрус і малину змішайте разом у великій каструлі, влийте туди трішки води і чекайте, поки ягоди розм’якнуть. Далі ретельно перетріть уже розварені ягоди і дайте їм загуснути. Тепер доведеться мати справу з цукром. Всипайте його до пюре невеликими порціями і пильнуйте, щоби воно стало схожим на желе, бо тільки тоді зможете розфасовувати гарячим у попередньо прогріті слоїки.

Охолодіть його, а потім ласуйте разом з друзями!

Вишневе варення

Смак дитинства

Щоб приготувати вишневе варення, вам обов’язково знадобиться допомога тата, адже високо на дерево самим лізти дуже небезпечно.

Коли вишні вже зібрані — нехай батьки відпочинуть, а ви тим часом очистіть їх від хвостиків, повибирайте кісточки, добре промийте водою і залийте киплячим цукровим сиропом.

Для приготування сиропу вам знадобиться 1,5 кг цукру і 300 г води. Витримайте ягоди в сиропі три години, а потім варіть їх до готовності.

Щоб варення стало ще більш ароматним, потрібно додати до нього пакетик ванільного цукру.

А тепер готове варення можете розфасувати по банках і попросити, щоби мама їх закатала. Коли банки вистигнуть, візьміть одну, приклейте до неї папірець з написом, на ньому обов’язково вкажіть рік і що в банці, а потім сховайте варення на найглибшу підвальну полицю. Коли через кілька років несподівано знайдете варення, дістанете його до обіднього столу і скуштуєте, то роздобудете з пам’яті, як з добре замкненого льоху, найщасливіші миті дитинства…

Примечания

1

Ліса — плетена загорожа.

(обратно)