Приреченi. Буржуазно-националистические и униатские провокаторы на службе фашизма и империалистической реакции [Клим Евгеньевич Дмитрук] (fb2) читать постранично, страница - 3

українського народу виконують наймерзеннішу роботу на брудній кухні шпигунських та пропагандистських служб капіталістичних держав.

«Під чорними прапорами антирадянщини і антикомунізму зімкнулись усі реакційні сили, — зазначав у Звітній доповіді ЦК Компартії України XXVI з’їздові Комуністичної партії України член Політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК Компартії України товариш В. В. Щербицький. — І як завжди особливо шаленіють у безсилій люті закляті вороги нашого народу, прислужники імперіалізму — українські буржуазні націоналісти»^[6]. Вислуговуючись перед своїми хазяями — імперіалістами, буржуазно-націоналістичні та уніатські зрадники з усіх сил намагаються отруїти міжнародну атмосферу. Вони закликають до нового «хрестового походу» проти СРСР та інших країн соціалістичної співдружності, беруть участь у ворожих акціях, ідеологічних диверсіях, поширюють антирадянські наклепи.

У пропонованій книзі наведено чимало фактичних матеріалів про вірне служіння оунівських та уніатських зрадників німецькому фашизму та імперіалістичній реакції, їх мерзенні діла. Якщо окремі факти й документи ганебного запроданства націоналістів гітлерівській Німеччині вже відомі читачеві, в тому числі з попередніх праць автора, то переважна більшість матеріалів про перетворення емігрантських центрів у слухняне знаряддя розвідувально-диверсійних служб НАТО, участь оунівських та уніатських проводирів у розв’язаних імперіалістичною реакцією антирадянських кампаніях та усіляких провокаціях проти нашої країни публікується вперше. У книзі показано, що зарубіжні центри ОУН, реакційні церковні угруповання, — діючи за сценаріями спецслужб США та інших капіталістичних держав, злісно нападають на політику розрядки, економічні і наукові зв’язки з країнами соціалізму, прагнуть торпедувати культурний обмін СРСР з державами Заходу, перешкодити будь-яким формам контактів зарубіжних українців з Радянською Україною.

Та намагання їх даремні. Українські буржуазні націоналісти та їх духовні отці — уніати вже давно опинилися в болоті зради і запроданства, перетворились у платних найманців імперіалістичних спецслужб. Історія вже давно винесла їм справедливий вирок. І як би не корчилися в агонії ці політичні банкроти і блазні, вони приречені на вічне прокляття народу.

ФАШИСТСЬКІ ПЕРЕВЕРТНІ

ХОЛОПИ НАЦИЗМУ

«Ми пережили впродовж першої половини нашого століття вже дві великі світові війни, а що є всі познаки на те, що ще діждемося, і то вже, може, швидко, третьої, може, найбільшої і найстрашнішої світової війни… Насуваючу на світ загрозу сприймаємо як ще одну, може, останню, може, найщасливішу нагоду… Коли б навіть у цій війні мала загинути половина людства або й більше, на наш погляд, це не була б завелика ціна на здобуття волі для України» (тобто за поневолення Радянської України, віддання її на поталу імперіалізмові.— К.Д.).

Наведені слова — не марення божевільного, не голосіння маніяка з цілковито втраченим глуздом. Так писала 5 березня 1977 року бандерівсько-уніатська газетка «Гомін України», що видається в Канаді. І вона не становить винятку. Зі сторінок уніатських і націоналістичних видань, що виходять у США, Канаді, ФРН та інших капіталістичних країнах, на каламутних радіохвилях різного роду «голосів» і «свобод» щодня лунають заклики до посилення боротьби з «безбожною комунією», до грубого втручання у внутрішні справи країн соціалізму. Намагаючись справно відробити тридцять іудиних срібняків, одержуваних від ЦРУ та інших розвідувальних служб країн НАТО, холуйські найманці з табору українського буржуазного націоналізму за вказівкою своїх хазяїв беруть участь у різних акціях ідеологічних диверсій, займаються шпигунством та фабрикацією наклепів, здіймають гвалт з приводу висмоктаних з пальця так званих порушень «прав людини» й «релігійних свобод» у країнах соціалістичної співдружності.

Якщо ж уважно простежити за сучасною антинародною діяльністю закордонних націоналістів, то привертає увагу така вельми істотна тенденція — організатори та інспіратори провокаційних акцій намагаються якомога менше говорити про те, ким вони є насправді, яким чином та за яких обставин опинилися на Заході, яким є справжнє джерело їх патологічного антикомунізму й антирадянщини.

А причина цього замовчування проста. Верховоди уніатсько-націоналістичної камарильї, ті, що знайшли притулок за океаном, кого український народ навіки затаврував як безбатченків, були й залишаються вірними лакузами Гітлера, послідовними прихильниками нацизму, відщепенцями без роду і племені. За своєю «ідеологією», брудним минулим і не менш огидним сучасним — це люди, які, всупереч галасливим запевненням у вірності апостольському престолу, сповідують не християнство, не католицизм чи його уніатський різновид, а саме фашизм і гітлеризм. Саме фашистське