Ананас або новий план захоплення Києва [Дмитро Чобіт] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

справжній рафінований фарисей вибачатися перед українськими виборцями за те, що він агітував їх голосувати за В. Ющенка! Зовсім не за те треба було Михайлові Юрійовичу вибачатися! Його агітація швидше за все мала негативні результати, а її ефективність просто не могла перевищувати тисячної частки відсотка. Вибачатися М. Бродському потрібно було за інше - за явно антинародну акцію та активну організацію ним відставки першого справді українського уряду Віктора Ющенка 26 квітня 2001 року! Тоді М. Бродський, Г. Суркіс, В. Медведчук та інші кучмісти аж із шкіри пнулися, аби лиш відправити Віктора Ющенка в небуття. Його самовіддана діяльність на благо України їх дуже налякала.

Як мовилося вище, у 2002 році українці не спокусилися на ананасові обіцянки, і М. Бродський надовго щез із політичного обрію України.

Тепер він знову з’явився, більше того, став лівою рукою Юлії Тимошенко. Цього разу М. Бродський вирішив у Верховну Раду України не йти. Його метою стала Київська міська рада. Але це не стільки мета Михайла Юрійовича, скільки тих сил, які за ним стоять, - їм потрібно взяти під свій контроль українську столицю, цей передовий бастіон, без здобуття якого неможливо підкорити і всю Україну. Однак розповімо все по порядку.

ІІ. Про роль пана Бродського у БЮТ

Той факт, що М. Бродського не виявилось у списку БЮТ на вибори у Верховну Раду України, багатьма сприйнявся як прояв якихось негараздів у керівництві ВО «Батьківщина». Але насправді це зовсім не так. Михайло Юрійович Бродський разом із Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим творять колопартійний триумвірат, який вирішує всі питання. Більше того, М. Бродський у штабі Ю. Тимошенко виконує найбільш делікатну місію та особисто впливає на прийняття різноманітних рішень. Ось приклади.

Відомий український політик Олександр Михайлович Волков, який перебував у дуже тісних і довірливих стосунках із Ю. Тимошенко та зробив їй немало добра, цілком закономірно сподівався на подальшу співпрацю з Юлією Володимирівною у майбутній Верховній Раді. Восени 2005 року він вів із Ю. Тимошенко перемовини щодо свого місця у виборчому списку БЮТ. Ось як описує епізод, пов’язаний із М. Бродським, сам Олександр Михайлович: «Для мене те, що сталося (те, що йому відмовили місце у списку БЮТ - Д. Ч.), було ударом у спину. Коли Юлія Володимирівна послала мене домовлятися з Бродським, я вже знав, що ми не домовимось». [2] Тобто Ю. Тимошенко не заперечувала проти присутності у своїй команді О. Волкова, однак направила його до М. Бродського, який приймав остаточне рішення. Вже цей факт багато про що свідчить, а насамперед - про ступінь впливовості М. Бродського у середовищі БЮТ.

Передвиборний діалог цих бізнесменів поки що залишається невідомим широкій громадськості, але його наслідком став несподіваний «удар в спину» - О. Волков у список БЮТ не потрапив і впав у важку психологічну депресію. [3] Причину цього Олександр Михайлович, з властивою йому відвертістю, назвав «Українській правді», яка провела з ним інтернет-чат: «Ті умови, які мені були запропоновані, навіть для мене, людини достатньо заможної - вони виявилися непідйомними». [4] Висновки про роль і функцію М. Бродського у цьому передвиборному процесі залишаю за читачем.

Оскільки за О. Волковим чомусь закріпилася негативна репутація, то М. Бродський хитро намагається подати його як людину, близьку не до Ю. Тимошенко і БЮТ, а чомусь до В. Ющенка і «Нашої України» та робить це системно й цілеспрямовано. До речі, подібним чином діють й інші бютівці. Однак це є черговою неправдою, спрямованою на обман виборців. І цьому є підтвердження.

В інтерв’ю журналу «Публичные люди» Олександр Волков сказав, що впав у психологічну депресію після того, коли дізнався, що його немає у виборчому списку БЮТ, бо Юлія Володимирівна «була не тільки моїм політичним соратником, але й другом сім’ї. Бувала у нас вдома, носила мою донечку на руках…» [5]

Від себе додам - мені достеменно відомо, що на дачі О. Волкова в Осокорках під Києвом улітку 2004 року проводились переговори Ю. Тимошенко із представниками Б. Березовського. Відомо й інше - ця ж дача стала місцем таємної зустрічі Ю. Тимошенко з В. Януковичем у листопаді 2004 року, коли вони досягли компромісу у тому, що Президентом України проголошують В. Ющенка, але пост прем’єра залишається Віктору Федоровичу Януковичу. Цю домовленість, як нібито єдину - на її погляд - можливість вийти із гострої політичної кризи, Ю. Тимошенко гаряче обстоювала у штабі Помаранчевої революції в Будинку профспілок, і про це добре знає добрий десяток людей.

Згадані зустрічі Ю. Тимошенко відбувалися за безпосередньої допомоги О. Волкова. Між іншим, Олександр Михайлович супроводжував Ю. Тимошенко у її поїздках у Москву у вересні 2005 року і допомагав їй налагоджувати контакти з російським