Україна в лещатах сіонізму [Василь Яременко] (fb2) читать постранично, страница - 7

покликом "прав людини" тільки для євреїв, то нічого не вийде. Українському селянству треба повернути реманент, воли, коні, корови, клуні, комори, відібрані під час колективізації.

Хтось повинен відшкодовувати спалені фашистами хати, будинки, клуби, школи та ін. І най-неприємніше для сіоністів: якщо Ізраїль вважає себе єдиним правонаступником єврейської власності у Східній Європі, то він має заявити себе й правонаступником усіх злочинів сіоністів в Україні за двадцятиліття єврейської державності 1918–1938 років, а саме:

— за геноцид українців (за національною ознакою) під час голодоморів 1921–1923 pp., 1932–1933 pp.;

— за репресії 1937–1938 pp. (якщо брати розрахунки, що за жертви т. зв. Голокосту Ізраїль одержав уже понад 100 млрд дойчмарок, то за винищення сіоністами українців у 1918–1938 pp. Ізраїль має сплатити Україні мінімум 300–400 млрд дойчмарок у перерахунку на евро);

— Ізраїль має повернути пограбоване в українців через єврейські торгсини золото (кількість відома);

— відшкодувати зруйновані з наказу сіоністських властей храми, монастирі та ін.;

— повернути тисячі квартир, заселені чинами НКВД із числа євреїв-сіоністів після розстрілу власників-українців — української інтелігенції, священиків і відправки їхніх сімей в АЛЖІР (Акмолинский лагерь жен изменников родины), різні ГУЛАГИ, зокрема в КАЗлагер, на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу (списки таких квартир по Києву, Харкову, Одесі вже є; є ентузіасти, що зберуть відомості в інших містах України).

Після відшкодування завданих сіоністами втрат Україні можна повертати все, на що в євреїв є документи, докази та ін.

При цьому пам'ятаймо, що правами людини в Україні мають користуватися не тільки євреї, а й представники інших 133 нацменшин, які зазнали не менших втрат за єврейської державності 1918–1938 pp.

Нині сіоністи, і особливо "жи-дівствуючі", намагаються свої злочини перекласти на Росію. Ми добре знаємо, що від москаля, якщо він навіть двічі "ге", Україні нема чого доброго чекати, але в 1918–1938 pp. і в Росії, себто в усьому СРСР, правила сіоністська кліка, яку Сталін знищив 1938 року, після того, як їхніми руками зробив те, що йому потрібно. А нині, згідно з планом A. Даллеса, молоді підсунуто порнографію, секс, наркоманію, проституцію, аби усунути її від активного громадського життя, будити в неї лише інстинкти, вбивати мораль і національну свідомість. Слава Богу, частина молоді вціліла і чинить спротив сіонізму. Будемо сподіватися на неї. Майбутнє за нею.

4. Звичайний фашизм, юдео-сіоністський

Адвокат сіонізму з "Епіцентру" В. Піховшек і "известнейший" із "крупнейшего" Видавничого дому Рабиновича В. Скуратовський, який навіть вивчав гітлерівську "Фолькішер беобахтер", заповзялися довести, що я у своїх статтях пишу зовсім не те і не так, як говорив Іван Дзюба 29 вересня 1966 p., виступаючи на імпровізованому мітингу у Бабиному Яру. Поміж іншим І. Дзюба тоді сказав: "Однак не треба забувати, що фашизм починається не з Бабиного Яру, і ним не вичерпується. Фашизм починається з неповаги до людей, а закінчується знищенням людини, знищенням народів". Я тільки проілюструю цю тезу, яку повністю поділяв 1966 року (я був тоді на мітингу в Бабиному Яру) і поділяю зараз. Послухаймо ж тих, кого теле- і радіоциніки захищають. Ідеться про вас, шановні читачі, і про мене, мабуть, і про Дзюбу, та, власне, про весь український народ: "Разум местного люмпена (це не лише мільйони хліборобів, які годують автора, що бризкає фашистською слиною, а й тисячі лікарів, вчителів, агрономів, зоотехніків — людей із вищою освітою, значно вихованіших, толерантніших і освіченіших за юдеонациста Шлаєна, як його кваліфікує рабин Едуард Ходос. — B.Я.), отравленный вековыми предрассудками антисемитизма (в такий спосіб автор-сіоніст думає покінчити з "вековыми предрассудками" українського народу? — В. Я.), начал совпадать с идеями так называемой "организации освобождения Палестины"… (ось де собака зарита: не можна критикувати окупацію Ізраїлем палестинських територій і державного тероризму Шарона. — В. Я.)…Нынешнюю кампанию шовинистической ненависти в Украине ориентируют на безрассудный "эффект толпы", на "закон стаи" (тут що — немає ні ксенофобії, ні україножерства? І нікого це не обурює — ні В. Піховшека, ні В. Малинковича, ні М. Стріху, ні навіть академіка М. Поповича — це, очевидно, сприймається ними як вияв любові расиста до українського народу. — В. Я.). При этом учитывается (яка проникливість Шлаєна. — В. Я.), что интенсивная пропаганда самыми простыми, примитивными средствами нейтрализует рассудок масс, воздействует на бессознательное. А у одураченных маргиналов и неудачников-люмпенов (себто у вас, шановні читачі, як твердить не початківець, а махровий юдеонацист Шлаєн. — В. Я.) не просто появляются, но и усиливаются инстинкты нетерпимости. Метод воздействия испытанный. Спровоцировать толпу. Сколотить стаю. Создать глобальную зону ненависти. Для