Блакитне плесо [Іван Адріанович Багмут] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя (33) »
ЗАВТРА РАНКОМ!
Панько довго сидів над завданням, але зробив мало. Після кожного написаного слова він замислювався, і перед його очима вставала балка, перегороджена греблями і перетворена на ставки. її голі схили вкрилися лісом, над ставками схилилися верби, зеленів біля берегів очерет, а лапате листя і білі з жовтим осердям квіти латаття непорушно лежали на воді, наче намальовані… Поки Панько виконав половину завдання, на зошиті з’явилося ще дві великі чорнильні плями. Він довго дивився на них і вирішив вирвати аркуш і написати все знову. Потім передумав: переписувати все спочатку надто велика робота. Прийшла мати і почала готувати на стіл. Панько скористався з цього і швидко прибрав книжку і зошит у торбинку. — Ну що? Скільки сьогодні дала «Принцеса»? — спитав Панько. — Прибавляє,— тихо, ніби по секрету, сказала мати. — Сьогодні вже двадцять чотири літри надоїла. — Ого! — промовив Панько. Мати розповіла, що і «Красуня» стала прибавляти молока, а телята, всі дванадцятеро, веселі і бадьорі. Мати завжди розказувала Панькбві про новини на фермі, і хлопчик з цікавістю її слухав. Взагалі, Панькові якось більше запам’ятовувалися розмови колгоспників про господарство, ніж те, про що розказувалося на уроках. Панько знав, чому і скільки годин простояв учора трактор, скільки народилося лошат, яка з польових бригад йде першою в змаганні… Якось голова сільради поставив до них на квартиру кореспондента обласної газети. Кореспондент з годину слухав розповідь Панька про колгоспні новини і потім здивував Корнія Корнійовича знанням таких подробиць колгоспного життя, що голова тільки блимав очима. — Ось незабаром піде зелена паша, тоді наші корівки не стільки даватимуть молока, — продовжувала мати. — Мамо, — блиснув очима Панько, — а що як вам орден дадуть? Або зірку героя… От би! Мати махнула рукою: — Ти вигадаєш… — Мамо, а якщо нагородять, дасте мені поносити золоту зірку? — Та підожди, — засміялася мати. — Спочатку треба надої молока підвищити, телят виростити, а тоді, може… Жінка замовкла і раптом суворо запитала: — Уроки вивчив? — Трішечки, трішечки залишилось… Я ввечері… А «Красуня» скільки сьогодні дала? Та хитрість з «Красунею» не вдалася. У матері змінився настрій. — Увечері? — ще суворіше промовила вона. — А ввечері скажеш — ранком, а вранці проспиш і двійку одержиш… — Та мені ж тільки два слова залишилось написати, — здивувався Панько. — Ви думаєте… — Сідай їсти, — перебила його мати і сама сіла до столу. Панько взяв ложку. — Мамо, — сказав він. — А як я добре пастиму телят, то, може, й мені дадуть яку-небудь медаль, хоч маленьку… — От одержиш завтра двійку, то я тобі таку медаль дам, що до нових віників пам’ятатимеш, — припинила розмову мати. Хлопчик насупився і став мовчки їсти. Ввечері, по дорозі до правління, зайшли- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя (33) »
Последние комментарии
6 часов 27 минут назад
8 часов 44 минут назад
23 часов 25 минут назад
23 часов 26 минут назад
1 день 4 часов назад
1 день 8 часов назад