Книга Йова (переклад Огієнка) [Ветхий Завет] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

спорохнявіла...

4 Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

5 Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

6 Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

7 бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

8 А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

9 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

10 бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

11 щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

12 Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

13 Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

14 вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

15 І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

16 і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

17 Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

18 Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

19 В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

20 Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

21 Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

22 З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

23 Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

24 І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

25 І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

27 Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

Йов 6

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

Йов 7

1 Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...

2 Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

3 так місяці марности дано в спадок мені, та ночі