Прометей [Андрій Самійлович Малишко] (fb2) читать постранично, страница - 6


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

тривожнім віці на краю

І людям серце простягаю.

Чи я живий, чи ні,— не знаю,

Не відаю і не таю...


І тільки спогад з далини,

Як рідні відгуки луни,

І тільки зорі над землею.

О мій русявий Прометею,

Загублений в ночах війни!..


1946