Аку-аку [Тур Хейєрдал] (fb2) читать постранично, страница - 134


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

назад уздовж струмка. За течією іти виявилося набагато легше.


І ось ми всі зібралися на містку і на кормі траулера. Навіть машиністи піднялися нагору і, затамувавши подих, востаннє дивилися на чарівні контури диких гір Маркізького архіпелагу, що, ніби величезні розсувні двері, поволі ховали за собою прекрасну долину. Не сховався ще тільки дрімучий ліс, великий, вічнозелений, що спускався по схилу аж до моря. Він-наче відтіснив на самісінький край берега стрункі тонконогі кокосові пальми, щоб вони вітали гостей і прощалися з тими, хто покидає острів. Вони надавали цьому чудовому краєвиду обжитого вигляду. Ми востаннє впивалися його красою й пахощами. Невдовзі все зіллється докупи і, ніби тінь, розтане на заході в океані.

Ми стояли, осяяні променями тропічного сонця, і в кожного на шиї був холодний, запашний вінок з квітів. По традиції їх треба було кинути в океан і побажати собі повернутися на ці загадкові острови. Однак ніхто з нас не поспішав, кинути вінок у воду. Як тільки вінки опиняться за бортом, вони попливуть за нами, і це буде кінець усім нашим пригодам. Я уже двічі кидав тут вінки і повернувся втретє в цей казковий світ.

Та ось перші вінки все ж таки полетіли у воду. Капітан і Санне кинули їх з містка. Тур-молодший і помічник кока — з верхівки найвищої щогли. Кидають археологи й моряки, фотограф і лікар, Івонна та я. На розкладному стільчику біля поручнів стоїть маленька Анетта. Вона довго нерішуче крутить у руках свій вінок, але потім, ставши навшпиньки, кидає його вниз.

Я підняв її на руки і виглянув за борт. На хвилях за кормою гойдалося двадцять три білі та червоні вінки. Але Анеттиного між ними не було. Він зачепився за поручні нижньої палуби Якусь мить я дивився на нього потім рішуче спустився вниз і скинув вінок у воду. Для чого, не знаю.

Задоволений, я повернувся назад. Ніхто не помітив мого вчинку, але мені здалося, що я почув чийсь сміх.

— Не кидай камінь у бургомістра, — сказав мій аку-аку.



Примітки

1

Ельверум — місто в Норвегії.

(обратно)

2

Вахіне — жінка.

(обратно)

3

Буенос діас(ісп.) — добрий день.

(обратно)

4

Сі(ісп.) — так.

(обратно)

5

Лепрозорій — колонія для хворих на проказу людей.

(обратно)

6

Клаустрофобія — хвороблива боязнь закритого приміщення.

(обратно)

7

Голіаф — біблійний велетень.

(обратно)

8

Троль — в скандинавських повір’ях — надприродна істота.

(обратно)

9

Муй буено(ісп.) — дуже добрий.

(обратно)

10

Мі аміго(ісп.) — мій друг.

(обратно)

11

Кулебра(ісп.) — змія.

(обратно)

12

Цим самим збережено для майбутнього неоцінимий зміст рукопису, бо сталося так, що зразу після нашого від'їзду «сільський капітан» утік з острова. Що з ним трапилось, невідомо. Зошит, можливо, залишився в печері, до якої ніхто більше не знає входу, а може, поплив разом із своїм власником у морську подорож. (Прим. автора).

(обратно)

13

Фієста(ісп.) — свято.

(обратно)

14

Таху-таху — чарівництво (прим. автора).

(обратно)

15

Тур Хейєрдал має на увазі роман «Тайпі» відомого американського письменника минулого століття Германа Мельвіля.

(обратно)

16

Згодом ми довідалися, що команда де-Бішопа зазнала аварії і була врятована поблизу острова Хуан Фернандес військовим судном, яке почуло сигнал про небезпеку. (Прим. автора).

(обратно)