Гадючник. Дорога в нікуди [Франсуа Моріак] (fb2) читать постранично, страница - 136


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

французький реакційний журналіст і політичний діяч, видавець газети «Лібр пароль», яка вела кампанію проти Дрейфуса. Саме тут було вміщено анонімне повідомлення про зраду офіцера-єврея.

(обратно)

11

У вересні 1914 року багато парижан покинули місто, побоюючись вступу в Париж німецьких військ.

(обратно)

12

Клемансо Жорж (1841–1929) — буржуазний політик радикального гарту, прийшов до влади як глава уряду «порятунку» і військовий міністр в листопаді 1917 року. З самого початку війни він займав різко шовіністичну позицію і вимагав боротьби «до повного знищення Німеччини». 1920 року зазнав поразки на президентських виборах і зійшов з політичної арени.

(обратно)

13

Цитата з біблії (слова Ісуса Христа).

(обратно)

14

Національне свято Франції на честь дня 14 липня 1789 року, коли повсталий народ узяв штурмом в'язницю Бастілія, символ королівського абсолютизму.

(обратно)

15

Назва мінеральної води.

(обратно)

16

На Великих бульварах розміщені дорогі ресторани й кав'ярні.

(обратно)

17

Канотьє — плескатий солом'яний капелюх.

(обратно)

18

Тобто не належать до числа щирих християн.

(обратно)

19

Медуза Горгона — міфологічна потвора, одна з трьох сестер-горгон. Замість волосся на голові її ворушилися гадюки, а погляд мав здатність обертати на камінь усіх, хто на неї дивився.

(обратно)

20

Мир (лат.).

(обратно)

21

Франціск Сальський (1567–1622) — єпископ Женеви, посідав чільне місце в колі богословів та письменників свого часу.

(обратно)

22

Олійні лампи, названі за ім'ям їхнього винахідника, французького годинникаря Бертрана Карселя (1750–1812). Ввійшли в ужиток на початку XIX століття.

(обратно)

23

Періодичне видання, що виходило з 1857 по 1948 рік.

(обратно)

24

Ноїв плащ — біблійна легенда розповідав про те, як двоє синів Ноя поштиво накрили тіло батька плащем, коли той, випивши багато вина, заснув оголеним.

(обратно)

25

Дружина Наполеона III.

(обратно)

26

«Без сім'ї» і «Родина Фенуйяр» — романи Г. Мало (1830–1907). Особливо популярний був перший, як читання для дітей та юнацтва. «Андромаха» і «Фeдра» — трагедії Ж. Расіна (1639–1699).

(обратно)

27

«Мeркурій» — власне, «Французький Меркурій» — назва журналу і видавництва, в якому виходили збірки віршів поетів-символістів, у тому числі збірка А. Самена (1859–1900) «В саду інфанти».

(обратно)

28

Одягти сутану — означає стати священиком; одягти білу чи брунатну рясу — постригтися в ченці.

(обратно)

29

Ернест Псікарі (1883–1914) — французький письменник, внук філософа й історика християнства Ернеста Ренана (1823–1892). Йдеться, очевидно, про твір «Голоси, що волають у пустелі».

(обратно)

30

Шарль Пегі (1873–1914) — французький поет і публіцист.

(обратно)