Великий секс у Малих Підгуляївцях [Люба Клименко] (fb2) читать постранично, страница - 25

І яке ж було моє розчаруваніє, коли я побачила, шо Свєтка та Микита занімаюцця любов’ю, як прості люде в класічеській позі і даже получають удовольствіє! Шо зробилось із знамєнітою звращєнкою?! Вже позже я доперла, шо їй так уже остогидли разні звращенія, шо для неї найбільшим звращенієм був старий дідівський спосіб.

Пойняла я, шо моїм Свєткам та їх кавалерам не до свайбеного півня, тож прийшлось мені самій піти додому за жертвою.

І який же був мій ужас, коли я й тут застала сексувальне неподобство!

Підхожу я поночі до своєї хати і носом чую: шось не те. Показалось мені в потьомках, наче по моєму подвір’ю здоровезний півень ганяється за здоровезною куркою, безжалосно витоптуючи мої мальви, чорнобривці та айстри. «Шо за безпрєдєл?» — возмутилась я і кинулась на спасєніє своєї хлори, але в останній міг познала голос батька. Тіко він з характерною інтонацією міг сказать: «Іди до мене, моя куріпочко, я тебе полоскочу в одном мєстє!» Я покрасніла, мов рак, і хотіла була піти геть, як в останню мить мене пройняло ілєктрічеським розрядом: «Стоп! А інтірєсно, за ким це він ганяється? І хто ж це стане моєю мачухою?»

К сожалінню, «куріпочка», окромя квоктання, більше нікаких членороздільних звуків не видавала, тож її лічность оставалася в сікрєті.

Тим врем’ям батяня, здаєцця, поймав свою «куріпочку», та й вона, кажецця, не дуже трепихалася. І тут я первий раз почула її голос. Вона існачала кувікнула: «Ой!», а потім спугано скрикнула: «Що це таке?»

Мене стали пробирать мурашки: голос був таким до болі знакомим, таким огидно рідним! Хотя я ше не догадалася, хто то саме.

А батяня в одвіт став муркати:

— Це каляска, куріпочко, матациклєтна каляска.

— А чого саме в ній? — вереснула ше раз «куріпочка», і її голос довів мене до нєрвної дрожі, але я його іше не познала, бо був він екзальтіровано вождєлєнним.

— Тут так вдобно! Моя льошка Манька так любила її!

«Ну, — думаю, — невже батяня ше більший звращенець, чим мої Свєтки, мій Пашка і Осрісіс, разом узяті? Невже він упече свою куріпочку в матациклєтній калясці?»

А оказалось усе проще: почулося дирчання матациклєта, який ніяк не заводився, а потім усе-таки завівся і рвонув у безкрайній український степ назустріч сходу сонця…

«Це негігієнічно!» — верещала з каляски куріпочка, а я, шокірована до смерті, в’являла себе в об’ятіях своєї майбутньої мачухи Раїси Степанівни…