Грисюк Андрей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Академії; збори ради скликалися в квартирі ректора.

...Зважаючи на все вищевикладене, засноване на агентурних відомостях і на свідченнях самих

обвинувачених, з чого ясно, що, не зважаючи на всі обмовки, все-таки існування Академії було

нелегальним, що й визнано більшістю опитаних, ...вважаю: єпископа Анатолія (Грисюка) ...за не

виконання розпоряджень Радянської влади, за порушення суспільного спокою і за відповідне

налаштування мас вислати з меж Татреспубліки на Соловецькі острови строком на 5 років.

Уповноважений 11-го відділення Татчека Клаптиков

Зав. ліквід. відділом Борисенко.

ГІРШЕ ЗА ТАТАРСЬКЕ НАШЕСТЯ, відповідь А. Грисюка слідчому на допиті

Антирадянської агітації я не вів. Проте пригадую випадок, коли я в розмові з моїм секретарем... у

зв’язку із закриттям церков в єпархії... висловився, що це не має порівняння у вітчизняній

церковній історії.

До того ж, я сказав, що за часів татарського нашестя якщо руйнувалися церкви, то руйнувалися й

міста, тепер же міста розвиваються, прикрашаються, а церкви закриваються і деякі руйнуються.

Потім був випадок, коли, підводячи підсумки закриття церков, зокрема, в Молдавії, я. зробив

зауваження, що це розгром церковної організації.

ЗВИНУВАЧЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ДІЙСНОСТІ, з заяви А. Грисюка начальнику 8-го

відділення НКВС України Іванову від 8 жовтня 1936 р.

Висловлювання мої з приватних бесід з однією особою, узяті поза контекстом чи зв’язком, за

відомого освітлення можуть тлумачитися як прояв антирадянського настрою і у вустах

легковажної людини можуть ...бути використані в цьому недоброму сенсі, хоча в моїх власних

вустах вони, ці висловлювання, були лише плодом мого глибокого подиву фактом різкого і в

деяких ...суцільного, майже на 100 %, закриття церков...

Зізнання ж свідків, наведені на доказ моєї антирадянської агітації, або вирвані із контексту, або

спотворені, або просто не відповідають дійсності.

В офіційних своїх виступах за родом своєї служби, в стосунках з церковними громадами і їх

представниками і з посадовими радянськими представниками я залишався, смію думати, завжди в

межах строгої лояльності і коректності.

ВІДВЕРТЕ ЗНУЩАННЯ, з книги М. Доненка «Спадкоємці Царства»

Про нього невпинно турбувалася сестра Раїса Григорівна Громадська. 11 липня 1937 року вона

написала листа в ГУТ НКВД:

«Мій брат, 57 років, заарештований 8 серпня 1936 року, що перебуває в Кілтовській

сільгоспколонії (АРСР Комі), давно вже хворий на виразку шлунку, міокардит, затяжний бронхіт.

В даний час, окрім цих хронічних захворювань, він захворів крупозним запаленням легенів.

...Прошу дозволити мені супроводжувати мою сестру в Кілтово, а також дозволити і мені

побачення з братом».

Дозволу не надали.

В кінці 1937 року владика Анатолій майже втратив зір. Відчуваючи наближення кінця, він

попросив допустити на передсмертне побачення сестру. 8 вересня 1937 року начальник

Ухтпечтабору Чорномський дозволив тригодинне побачення. Проте вже 10 вересня відмовив. Це

було схоже на знущання.

Побачення так і не відбулося…

--">