Зверозомб-Зубовский Евгений [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

ЗУСТРІЧ, з нарису «Людина, котрій віриш» на ecoethics.ru

У 1946 р. головного корпусу Київського університету, знаменитого своїм червоним кольором і

академічною строгістю ліній, не існувало. Існували його руїни. Центральний вуз республіки

тулився по міських школах, які вціліли від бомб і снарядів.

…Київ відбудовувався посилено.

Разом з містом створювалася і нова в республіці організація – Українське товариство охорони

природи. О. Карнєєв став одним з її архітекторів. І одночасно – виконробом. Разом з ним

трудилися академіки П. Погребняк, Б. Чернишов, член-кореспондент Є. Звірозомб-Зубовський,

професор М. Котов, О. Кістяківський, ентузіаст Л. Мартинюк. Зараз важко сказати, кому першому

спала на думку ідея створити товариство охорони природи. Відомо, що до війни її посилено

пропагував харківський професор В. Аверін. А от після...

… У 1946 році Рада Міністрів УРСР винесла довгоочікуване рішення про створення Українського

товариства охорони природи, Головне управління з заповідників затвердило Статут УООП.

… «З’їзд виносить подяку членам Президії товариства: П. Погребняку, І. Підоплічку, Є.

Звірозомб-Зубовському , О. Карнєєву, Д. Сергієнку, А. Липі за активну роботу з охорони

природи». (З резолюції II з’їзду Українського товариства охорони природи, 25-28 грудня 1961 р.).

... Є люди, яким віриш. Вони не підведуть. Скаже, – «прийду о п’ятій,» – прийде о п’ятій. І ми не

сміємо спізнюватися до них на зустріч.

ДЕРЕВО З ЛЮДСЬКИМИ ГЕНАМИ, з рецензії О. Пасуєва «Під машкарою графомана»

У містифікованій під мемуари першій книзі Бориса Рубльова «І ось я почув німецьку мову», автор

атестував себе «графоманом», хоча написав повноцінний художній твір. Читацьке визнання

викликали й справжні мемуари професора-онколога Бориса Рубенчика, який жив в Кельні, «Місця

і розділи цілого життя» – щиро написаний документ епохи, котра добігає кінця.

Втім, придбаний «письменницький статус» не перешкодив авторові підписати свою нову книгу

(«Роман з графоманами» – авт.) псевдонімом і зробити графоманів її головними героями.

Відкидаючи уявлення про графоманію, як даремне письменництво, він наділив їх жаданням

самовираження, зробив носіями незавершених задумів – і в літературі, і в житті...

...З щирим теплом написані портрети Мишиних рятівників – колишнього воїна-афганця,

співробітника міліції і невдатного слідчого Павла Андрєєва; а також колишнього фронтового

хірурга, який став на у кінці життя видатним психіатром, – доктора Гофмана.

Видужуючи після психлікарні – цього одвічного (з чеховських часів) російського притулку тих,

хто намагається щось змінити в навколишньому світі – Миша пише пронизані чорним гумором

«біографії» своїх товаришів за нещастям: ленінського двійника Володимира Башкана, котрий

намагався «врятуватися» з Мавзолею; невдахи Ганни, яку прийняли за терористку, коли вона за

прикладом Ганни Кареніної лягла на рейки; відомого генетика Звірозомб-Зубовського, чиї досліди

з виведення дерев з людськими генами трохи не привели його до божевілля.

НЕВІДВОРОТНІСТЬ ДОЛІ, з нарису Б. Рубенчика «Закоханий генетик»

Молодий, але вже відомий учений, Лев Звірозомб-Зубовський був сином і онуком генетиків.

Народившись в Новосибірську, де батьки працювали в науковому містечку, маленький Лев з юних

років уславився вундеркіндом. У три роки на радість батькам без єдиної запинки вимовляв

«дезоксирибонуклеїнова кислота» і, коли його ставили на стілець, міг одним штрихом крейди на

дошці намалювати подвійну спіраль – знамениту молекулу спадковості.

Від батьків він успадкував маленький зріст, рухливість сперматозоїда і надзвичайну здатність

закохуватися, що проявлялася ще в дитячому садку.

...Свою схильність до високих жінок Лев сприймав як невідворотність долі. Його дід і батько

вважали, що потяг маленьких чоловіків до великих жінок і навпаки – генетична особливість, котра

дозволяє підтримувати нормальний зріст в людських популяціях.

НА ВИГЛЯД – НОРМАЛЬНА ЛЮДИНА, бувальщина

Таня Зелінг в інтернеті розповіла наступне (цитуємо – авт.). Якби хто розповів, не повірила б. Але

тут бачила своїми очима: Євгеній Миколайович Звірозомб-Зубовський. Я як людина вразлива і з

багатою фантазією від сміху мало зі стільця не впала. Бо уявила собі персонажа в стилі

комп’ютерної гри або фільмів жахів, який і звір, і зомбі одночасно.

Але на вигляд – нормальна людина.

--">