Кратт Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
країв ущелини, потім несподівано почула вигук і слідом за ним звуки пострілів... Дівчинка
інстинктивно натягнула повіддя, але кінь смикнувся убік, здибився і, скинувши її, поскакав
стежкою.
Конча впала в кущі і більше від переляку, ніж від удару, кілька хвилин лежала нерухомо. Постріли
і крик повторилися, а потім вона почула зовсім недалеко від того місця, де лежала, стукіт
падаючих каменів і побачила майже голого індіанця, який намагається піднятися на скелю.
Індіанець був у крові, задихався, зі злиплими волоссям і спотвореним стражданням ротом. Одне
око в нього витекло, на шиї теліпався обривок волосяної мотузки. Хитаючись, утікач намагався
вчепитися за виступ скелі, однак сили залишали його, і він, дряпнувши камені востаннє, зірвався
на дно ущелини.
***
ВИЛУЧИЛИ З БІБЛІОТЕК
, з розвідки А. Блюма «Блокадна тема в цензурній блокаді»
Звинувачення ...в тому, що …«натуралістично» зображали жахи блокадної зими 1941-1942 рр. Ось
цей другий, «змістовний», мотив став одним з головних під час «очищення» бібліотек від
«ідеологічно чужої» літератури.
З тієї ж причини наказом Леноблміськліту № 5 від 14 листопада 1951 р. була заборона повість
Івана Федоровича Кратта «Суворий берег», тричі випущений 1947 року різними ленінградськими
видавництвами. Оповідає вона про людей героїчної Ладозької траси («Дороги життя» в роки
війни), про страшні лиха та настрої людей...
Мотивованого відгуку про неї в архівах мені виявити не вдалося, але, судячи з усього,
конфіскована книга за «надання трибуни ворогу» (мотив, який часто зустрічається в цензурних
рішеннях) – на цей раз «панікерам», котрі сумнівалися в швидкій перемозі і звільненні міста.
Хоча автор і засуджує таких людей, наведені ним витяги з щоденника одного з блокадників не
могли не звернути на себе уваги ідеологічних контролерів: «Ленінград приречений, тому що у
нього немає надії. Що буде з Росією? …На що люди можуть розраховувати? …Продовжують рити
окопи. А німці потім їх використовують».
…Говорячи ж про масову втечу з міста, автор щоденника ставить вже відверто «не патріотичне» і
«безідейне» запитання, тут же відповідаючи на нього: «Біженці чи емігранти? …Мандрівники
рідною землею».
***
ВНУТРІШНЯ СТРИМАНІСТЬ
, з кореспонденції О. Рубашкіна «Перше літо»
Перший номер «Радіо хроніки» відкривався статтею письменника Михайла Козакова, потім
звучали записки Івана Кратта і виступ поета Є. Ривіної «Вставайте, радянські люди!»
Замальовки І. Кратта «На майдані», «Вулиця» розповідали про згуртованість, людське
взаєморозуміння. Вони були написані з внутрішньою стриманістю. І. Кратт розповідав про нічну
роботу, скоріше навіть ранкову, бо червнева ніч у Ленінграді коротка.
***
УБИВ …ДИВАН
, зі спогадів С. Гітович
Михайло Михайлович (Зощенко – авт. ) дуже схуд, під очима – темні кола. Став мовчазнішим і
сумнішим. Темна сорочка була вже не так блискуче відпрасована, як раніше.
Сіли за стіл. Смаглявою рукою Михайло Михайлович підносив склянку з пивом до очей, мовби
уважно розглядаючи його на світло, потім опускав, трохи надпивав і знову ставив. Їв він відверто
мало.
Того вечора Михайло Михайлович був задумливий і говорив, що раніше йому і в голову не
приходило класти гроші на книжку. Все, що заробляв, – все кудись витрачалося.
Він вважав: якщо потрібно, завжди зможе заробити. А тут доводилося продавати речі.
Ось продав диван червоного дерева Івану Кратту. Удвох з двірником Гришею Кратт витягав цей
диван. Метушився, весь червоний від натуги, тупцював, застрявав у дверях, а приніс до себе на
четвертий поверх – у нього серцевий напад. Диван стоїть, а він помер.
Яка все це дурня.
- 1
- 2
Последние комментарии
9 часов 13 минут назад
17 часов 12 минут назад
1 день 8 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 12 часов назад
1 день 12 часов назад