Негри, карти, аперитиви [Олекса Влизько] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

цікавого, окрім скандалу та грошей, не залишається.


__________________________


Примітки


Текст «Негри, карти, аперитиви» є шостим твором у авторській збірці прози Олекси Влизька «Поїзди йдуть на Берлін», виданої 1930 року державним видавництвом «Література і мистецтво», Харків-Київ.


... метазоа бімана... гідатина сента. – Нагромадження в цьому абзаці «наукової» латинської термінології є насправді нісенітницею задля комічного ефекту, і не має відношення до справжньої науки.


І коли кожен п'яний негр з третьої кімнати піднімається побожно, слідом за нею, катастрофічними сходами на гору, до якоїсь негрськоі каплиці св. Ґраалю, то він, можливо, і наміру не має удавати з себе чорного Парсіфаля. – Ґрааль і Парсіфаль – образи зі західноєвропейського епосу про короля Артура і Лицарів Круглого Столу. Ґрааль – чудотворна чаша, пошуками якої займалися мандрівні лицарі. Парсіфаль – один з найвідоміших лицарів Круглого Столу. Тут мається на увазі, що відношення клієнта до повії не є лицарським.


Бахус (або Вакх) – бог виноробства та пиятики з давньогрецької міфології.