Гумор та сатира. Збірка [Ян Ілліч Таксюр] (fb2) читать постранично, страница - 107


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Сховались таємно за кущі шипшини,

І там Нєкрасова читали самотужки.

І хоч був той Нєкрасов 

У перекладі Забужко,

Няня порушила питання

Про покарання.

І за провину таку

Без обіду в кутку

Дві маленькі нацменшини

Чотири години

Стояли під портретом Авакова

І плакали, плакали, плакали... 

Дума про сало

Ми хотіли мати сало.

Сала дали нам чимало.

Ми сказали: «То замало».

Нам тоді іще додали,

Так, що з рота випадало.

Та душа не заспівала,

Серце стукало недбало.

Хоч ми стільки сала мали,

Що вже ноги не тримали.

А чогось не вистачало,

В грудях шкрябати почало, 

І з глибин, де спало сало,

Тихо думка випливала:

«Марні пошуки тривалі.

Хлопці, справа не у салі…» 

Пісня наркомана

Піднявся вчора на Говерлу.

І так поперло!

Так поперло!

Хоч не ковтав, не нюхав,

Не курив траву.

Та на вершині 

Я побачив наяву, 

Що, дійсно, ми найкращі в світі!

Що всі рекорди нами перекриті!

А десь внизу, як таргани,

Америка, Європа і Китай…

Дізнайся, рідний край!

Патріотизм – то найкрутіший кайф. 

Плач пупорізки

Положнянство - акушерство.

Пупорізка - акушерка.

Летовище - аэродром.

- Гвинтокрил чи геліко'птер?! -

Закричав я на летовищі.

- Ой, рятуйте мене хлопці,

У тяжкому я становищі!

Раптом каже досить різко

Всім знайома акушерка:

- Та для мене краще вмерти,

Аніж зватись пупорізка!

Ох, трекляте положнянство!

Маю гріх перед народом -

Прийняла того урода,

Що почав перекладанство...

Нерозділена любов

Один відомий

Ветеран і патріот

(Його на телевізії

Одразу впізнає народ)

Благав про поцілунок,

Палаючи очами.

І річ не в тім,

Що він благав не даму.

А в тім, що всі його заслуги

На Майдані

Були до лампочки

Не пані.

Приязні не було

І жодної ознаки.

А він лише хотів

Поцілувати

Олігарха в с..ку

Хроніки Салівонії-3

Запашна історія 

В країні Саливонії

Було заборонено

Слово «зловоніє».

По-перше, воно іноземне.

А по-друге, щось неприємне

У повітрі Саливонії

Весь час дуже сильно

Смерділо.

Але керівництву до того

Не було ніякого діла –

Воно весь час

Прославляло героїв.

А боротися із смердінням

Здавалося йому

Великим гемороєм.

Тож саливонівська еліта

Вирішила оголосити

Навіть розмови

Про постійну задуху

Зрадою національного духу.

І, ви знаєте, одразу

Знялось це питання делікатне.

Просто замість «смердючий»

Тепер кажуть «ароматний».

Судова помилка

В країні Саливонії

Дуже хотіли

Досягти рівня Японії.

Але так виходило,

Що досягали

Тільки рівня Гондурасу.

Ну, і розчаровані народні маси

До слова «Гондурас»

Знайшли неприємну риму.

І повсякчас

(Як на майданах,

Так і за закритими дверима)

Називали тим неприємним словом

Лідера держави.

Тут, звісно, заводилися

Кримінальні справи –

Людей хапали, саджали

На строки, що Європу вражали.

Але судові помилки

З’ясувалися з часом:

Адже лідер тої держави

І, справді, був повним

Підо..асом. 

Вірш, написаний під час гри в «LEGО»

Зібрав мій кум так швидко «LEGО»,

Що в мене засвербіло его.

Чому він, Боже, такий вправний,

А в мене руки, наче граблі?

Чому він дума хутко, чітко –

На мене ж і дивитись гидко?

І рішення страшне прийшло в ту мить:

Я хату кумові повинен підпалить.

Яка підступна, виявилось, гра!

Ні, діти, «LEGО» не доводить до добра…

Українська природа (п'єса на одну дію)

Діючі особи: 

міністр охорони природи Лішачук

головний інспектор держлісгоспу Кругляков,

головний інспектор водоймищ Русаленко

депутат від блоку «Патріотичні патріоти» Тягнишкіль


Лішачук:

Вся Європа нехай знає,

Що природа в нас багата,

Ліс-кругляк з рідного краю

Ешелоном відправляти.

Кругляков:

З півночі повітря згубне

Путін, гад, до нас доніс,

Знов посохли всі дерева

Гине український ліс!

Русаленко:

Річки дуже обміліли,

Вже й води в нас дефіцит.

Шахтарі у цьому винні -

Сланців