Карикатури [Валерій Зелінський] (epub) читать постранично, страница - 2

Без слів.

— Ти нащо, безсовісний, на мого Рябка дихнув?!

— Ох і біжить час! Років десять тому ти у відрядження завжди у Крим рвався, а тепер усе в Трускавець та в Трускавець

- Мабуть, у нього імпортний мотиль.

— Чи не могли б ви когось послати замість мене на батьківські збори в школу, де вчиться мій син?

Компас шабашника.

Без слів.

Колись...

...і тепер.

— Він у мене п’є, як кінь, то, може, ви його вилікуєте...

— Я дивуюся, Льохо, чому це люди порівнюють отаких мочиморд з нами, свиньми?! Та я б з ним в одну калюжу не лягла!

— Зараз, звичайно, перед тим, як почати бігати, я порадився б із лікарем...

- А мене сьогодні хазяїн похвалив: гарний, каже, гусак!

— Цю фотокартку я надішлю своїм старим як нагадування про те, що в них є дитя і що йому треба регулярно висилати гроші на утримання.

Без слів.

— Раніше ми завжди план виконували за рахунок смерті п’яниць, а тепер їх відбирає у нас якась ре... реанімація....

Треба вести непримиренну боротьбу з марнотратством хліба. Хліб дорожче золота. Без хліба нема життя.

(З листів до редакції).

КОЛОБОК: — Спекла мене баба лише вчора увечері, а вже сьогодні вранці дід сказав, що я черствий, і викинув мене з хати.

Чудеса дресировки.

— Тільки вчора купив стілець виробництва вашої фабрики, а він уже зламався.

— То, може, ви на нього сідали?

- Ви що — неписьменний?

— Ні, просто вирішив на цьому хрест поставити: більше не буду женитися.

ЩО КОМУ...

— Де це ви дістали таку чудову фарбу?

— I де у людей совість? Викидають хліб, бублики, рогалики, а ніхто не викине хоч би одну недопиту півлітру!

— Очевидно, збирається випхатися на якогось начальника, бо дуже частенько приходить до зоопарку голос тигра копіювати.

— З іншого посуду він зовсім відмовляється приймати ліки.

— Побудовано в п’ятнадцятому сторіччі, розписано в наші дні.