Мертвецький великдень [Григорій Федорович Квітка-Основ`яненко] (fb2) читать постранично, страница - 13


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

гріш

Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини

Шерітвас – чан

Шкаповий – пошитий з кінської шкіри

Шквиря – снігова буря; хуртовина

Шкураток – шматок шкіри

Шпетний – гарний, чепурний

Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.

Шуйця – ліва рука

Шумиха – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.

Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою


Ю – її

Юпка – верхній одяг, жіночий – у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром

Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней


Ядєніє – вживання їжі

Яти – брати

Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища

Ятка – палатка на ярмарку

Ятрівка – жінка чоловікового брата


Примечания

Вперше надруковано в збірці «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», кн. 1. M., в тип. Лазаревых института восточных языков, издание Андрея Глазунова, 1834, с. 315 – 380.

Автограф невідомий.

Цензурний дозвіл M. Каченовського датовано 4 жовтня 1833 p.

Сюжет оповідання побудовано на фольклорних мотивах, про що Г. Ф. Квітка-Основ'яненко писав П. О. Плетньову в листі від 15 жовтня 1839 р.: «Это легенда, местный рассказ, ежегодное напоминание в семье на заговены о «Терешке, попавшемся к мертвецам с вареником». Рассказанное по-нашему, как все передают это предание, нравилось, перечитывали, затверживали» (Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 216).

Автопереклад «Праздник мертвецов» під криптонімом В. H. С. був надрукований в «Современнике», 1939, т. XIII, с. 127 – 161. Цей переклад Квітка передав П. О. Плетньову через Жуковського, з яким зустрівся в Харкові у жовтні 1837 p. У статті-рецензії на «Малороссийские повести» О. M. Бодянський відзначив мистецький рівень гумористичного оповідання «Мертвецький Великдень» і заявив, «що пан Грицько має справжній талант для повістей у дусі веселому, насмішкуватому, комічному» (Ученые записки императорского Московского университета, 1834, ч. VI, кн. 5, с. 302 – 303). Одним з кращих оповідань Квітки вважав «Мертвецький Великдень» і В. Г. Бєлінський.

Подається за виданням «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», Харків, 1841, кн. 1, с 327 – 395.

1

Козак Луганський Володимир – псевдонім Володимира Івановича Даля (1801 – 1872) – російського письменника, лексикографа, етнографа, першого перекладача творів Квітки російською мовою.

(обратно)