Майже безпечна [Дуґлас Адамс] (pdf) читать постранично, страница - 74

затих. Артур подивився вверх і побачив чоловіка на
верхівці сходів, який витріщився на нього з остовпілим виглядом.
— Ти... — прохрипів він.
Потім повільно і жахливо, він розвалився на шматки.
Рендом опустила пістолет і впала на коліна, ридаючи.
— Вибачте! — схлипнула вона. — Мені так шкода! Мені так, так шкода...
Тріція підійшла до неї. Трілліан підійшла до неї.
Артур сидів на сходах. Голову він затиснув між руками і не мав жодного уявлення, що
робити. Форд сидів на сходах біля нього. Він підняв щось, обдивився з цікавістю і передав
Артурові.
— Це щось для тебе значить? — запитав він.
Артур поглянув. Це була коробка із сірниками, яку впустив уже мертвий чоловік. На
ній була назва клубу. А ще ім’я власника клубу. Загалом на ній було написано:
СТАВРО МЮЛЛЕР БЕТА
Він пильно дивився на неї якийсь час, аж поки в голові не почало складатися все до
купи. Він подумав над тим, що робити далі, але ця думка була якась лінива і слабка. Навколо
нього люди бігали і кричали, але йому раптом стало дуже ясно, що вже нічого не вдасться
зробити, ні зараз, ні будь-коли. Через незвичний наростаючий шум і світло він міг розгледіти
тільки обриси Форда Префекта, який сидів поруч і сміявся мов навіжений.
Несподівано безмежне відчуття спокою прийшло до нього. Він знав, що нарешті, раз і
на завжди, все остаточно завершилось.
У темряві капітанського містка, серці вогонського корабля, Простетник Вогон Джелтс
сидів один. Плями світла на коротку мить пропливали через екрани зовнішнього огляду, які
заповнювали всю стіну. У повітрі над ним переривчасто-нескінченні зелено-сині сардельки
розлітались. Варіанти руйнувались, можливості скручувались одна в одну, і все разом
поступово саме стирало своє існування.
Все заповнила глибока темрява. Капітан вогонів сидів занурившись у нею ще кілька
секунд.
— Світло, — наказав він.
Відповіді не було. Пташка також вийшла за межі усіх можливостей.
Вогон увімкнув світло сам. Він дістав шматочок паперу і поставив галочку у маленький
квадратик.
Ну що ж, з цим покінчено. Корабель непомітно зник у чорнильний пустоті.
Не зважаючи на те, що він зробив, як він вважав, неймовірно корисний вчинок, Лідер
ґребулонців все ж таки мав дуже поганий місяць. Цей місяць був дуже схожий і на попередні
місяці, однак тепер вже не було, що подивитися по телевізору. Тому він вирішив поставити
легку музику.