Розкоші і злидні куртизанок [Оноре де Бальзак] (fb2) читать постранично, страница - 207

розповідає, що, вмираючи, поет покликав стати свідками своєї загибелі журавлів, що пролітали над ним. Згодом один з убивць, будучи на святі в Коринфі і побачивши зграю журавлів, необачно сказав: “Ось свідки Івіка”, і таким чином виказав себе й своїх співучасників.

(обратно)

110

П’єр Поль Руайє-Коллар (1763–1845) — філософ і політичний діяч.

(обратно)

111

Альфонс де Ламартін (1783–1820) — поет і політичний діяч.

(обратно)

112

Луї-П’єр Лувель (1783–1820) — робітник, що вбив у 1820 р. в Парижі, біля входу в Оперу, герцога Беррійського, племінника Людовика XVIII.

(обратно)

113

Кардинал Франциск Хіменес де Сіснерос (1436–1517) — родом з Кастилії, монах, викладав у саламанкському університеті право, був обвинувачем при духовних трибуналах Риму.

(обратно)

114

Шарль Пішегрю (1761–1804) — французький генерал, учасник реалістичної змови проти Наполеона Бонапарта. Був арештований і ув’язнений у Тамплі, де знайдений задушеним власним галстуком.

(обратно)

115

Каналіс — вигадане Бальзаком прізвисько, під яким він розумів поета Ламартіна.

(обратно)

116

Таємне товариство злочинців.

(обратно)

117

Жозеф-Іньяс Гільйотен (1738–1814) — паризький лікар, член Національних зборів, запропонував замінити смертну кару новим “гуманнішим”, способом (1789 р.). Хоч роялісти називали цю споруду ім’ям Гільйотена — “гільйотиною”, але винахідником був не він, а лікар Антуан Луї, секретар хірургічної академії, а збудував — механік Шмідт. Вперше гільйотина застосована 25 квітня 1792 року.

(обратно)

118

Шарль Нодьє (1780–1894) — відомий французький літератор, автор романів, поезій, історичних і філологічних розвідок, критичних статтей і спогадів.

(обратно)

119

Медор — герой поеми Аріосто “Несамовитий Роланд” — палкий і відданий коханець Анжеліки.

(обратно)

120

Прощайте, маркіза!

(обратно)

121

“Беллерофон” — англійський корабель, на якому Наполеон І був відвезений у 1815 р. на острів св. Єлени.

(обратно)

122

Антоніо Канова (1757–1822) — відомий італійський скульптор.

(обратно)

123

Розмова сам на сам.

(обратно)

124

На каторгах є двадцять три батьковбивці, яким надано перелік обставин, що пом’якшують провину. (Прим. автора.).

(обратно)

125

Вендеттою називають на Корсиці звичай кривавої помсти.

(обратно)

126

“Ода Пріапові” — один з перших творів Пірона; його непристойність викликала проти поета виступи головного прокурора міста Діжона, де народився й жив Пірон; цей виступ став перешкодою для затвердження Пірона членом французької Академії. Звідси відомі рядки Пірона, що склав собі таку епітафію:

Сі git Piron, qui ne fut rien, —

Pas même académicien.

(“Тут покоїться Пірон, що не був нічим, навіть академіком”).

(обратно)

127

Анрі дела Тур Д’Овернь, віконт де Тюренн (1611–1675) — французький маршал, талановитий полководець.

(обратно)

128

“Auberge des Adrets” — мелодрама на три дії Б. Антьє, Сент-Амана і Поманта (1823).

(обратно)

129

Роберт Макер разом з Бертраном головна дійова особа мелодрами “Auberge des Adrets”, роль якого чудово виконував знаменитий Леметр. Робер Макер — тип зухвалого шахрая, злодія, вбивці й хитрого негідника.

(обратно)