Дзвони зеленої Галактики [Наталя Околітенко] (fb2) читать постранично, страница - 89


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

тріск розпореного коріння, шурхіт листя, котре розгрібають, посвист леза, яке відтинає корінці грибів…

— Ось він!

У гущавині жовтолистого чагарника майнула фігура у шкіряних штанях. Ось вона випросталась, і над низькими кущами з’явилося морквяного кольору обличчя. Воно незадоволено відвернулося від можливих конкурентів, знову пірнуло в таємничий папоротевий сутінок, і тріск поновився.

— Крюкодубов, начальник відділу кадрів! — прошепотіла Галина.

Так, це був він. Крюкодубов по праву вважався одним з найактивніших грибівників конструкторського бюро.

— Оце збирач! — під’юджував я Стьопіна. Той, не відповідаючи, пішов уперед. Позаду нас тремтіли стовбури, осипалось листя…

— Та-ак, — мовив Стьопін задумлено, коли ми вже вийшли до шосе, — людина — ось хто вінець творіння! Вона неперевершена… Куди там моєму павучкові до Крюкодубова! Електроніка, біоніка, найновіші досягнення оптики, хімії, хроматографії — а приходить такий собі чоловік у шкіряних штанях, і тобі стає зрозуміло — вся робота ще попереду…

Винахідник на хвилину задумався. Потім скрушно мовив:

— Доведеться перекваліфіковувати свого “грибівника”. І не на активніше збирання грибів, а на приборкання ось таких грибівників, як Крюкодубов.




Примечания

1

Вірш Данила Кулиняка.

(обратно)

2

Американський жаргонний термін для позначення маніяка-вбивці.

(обратно)

3

Справді, маніяки — інакше не назвеш (англ.).

(обратно)