Кришталеві небеса [Артур Порджес] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

прихідця”. Автор показує двох “носіїв культури”, землян, на далекій планеті Вескера. Перший із них, торгівець Джон Гарт, поважає наївних і простодушних мешканців планети, поступово передає їм знання землян, привчає до пращ. Другий — місіонер отець Марк — взяв за мету “навернути вескерян до лона церкви”, отож повсякчас торочить їм усякі релігійні небилиці. Справа кінчається тим, що вескеряни, аби перевірити істинність християнського вчення, розіп’яли на хресті місіонера, сподіваючись його воскресіння. Але цей жорстокий експеримент не піде марно: разом із смертю отця Марка рушилось назавжди і те “кришталеве небо”, яке намірився воздвигнути над вескерянами фанатичний піп, аби відгородити їх від справжніх знань.

У збірці науково-фантастичних оповідань, яку ти, читачу, тримаєш у руках, немає оповідання під назвою “Кришталеві небеса”. її названо так тому, що вся вона має гостре антирелігійне спрямування. Кожен з авторів збірки по-своєму руйнує оті залишки застарілих уявлень, за які ще чіпляються церковники.

Кілька оповідань у збірці написано в гумористичному плані. Таке, наприклад, оповідання радянського письменника Всеволода Ревича “Штурмовий тиждень”, — своєрідний вступ до книги.

З лукавою посмішкою розповідає автор історію “сотворіння Землі”, а на додаток ще й нескінченного Всесвіту. Ні, “Бог” Всеволода Ревича зовсім не отой могутній вседержитель, в ім’я якого церковники всіх мастей знищили мільйони людей, а симпатичний дідусь, який чухає потилицю, замислившись над нерозв’язним питанням, хоче стукнути кулаком по столу (а стіл ще не створено!) і дуже пишається з себе, що винайшов креслярський пристрій, так званий кульман.

“Ви порушуєте мені графіки! — кричав він на завспіргала (завідувача відділом спіральних галактик і газових туманностей)… — Що ж, по-вашому, я повинен сотворити світло раніше, ніж сотворю Сонце? Та це ж курям на посміховисько!” І сам себе перепитує: “Яким курям?” — адже курей ще не створено!

“Клята логіка” виявляється сильнішою за “божу волю”; “Бог” так і не дійшов висновку, мусять чи не мусять перетинатися паралельні лінії в безконечності, не збагнув до кінця розробленого ангелом-теоретиком проекту будови матерії і підписав, не читаючи, список проектів 2 443 877 видів комах.

Ми читаємо — і посміхаємось разом з автором; справді, можна поспівчувати такому “Богові”! Сотворити Всесвіт — нелегка справа!

Таку ж співчутливу посмішку викликає і чорт з оповідання американця Артура Порджеса “Саймон Флегг і чорт”. Взявшись за розв’язання знаменитої теореми Ферма, чорт… захопився математикою!

А фера (добрий дух!) з оповідання американця Роберта Шеклі “Царська воля”? Виконуючи наказ царя Алеріана, який живе в 2000-му році до нашої ери, він нишком тягне з крамнички Боба Грейнджера пральну машину, вентилятор, холодильник, — адже це такі речі, які в далекому минулому не купиш ні за які скарби світу!

Не будемо говорити, наскільки можливі ситуації, описані в оповіданнях збірки. Головне полягає в тому, що кожен з авторів, користуючись певними фантастичними припущеннями, розвіює релігійні забобони та міфи, утверджуючи торжество науки. І найяскравіше це показано в оповіданні Альфреда Ван-Вогта “Чудовисько”. Потворні й хижі генейці, — фашисти космічного масштабу, — знищили все людство Землі, але вони все одно приречені, бо людина Землі, — (чудовисько в розумінні генейців), — і розумніша, і талановитіша, і гуманніша.

Отже, читачу, перед тобою — “Кришталеві небеса”. Сподіваємось, що оповідання тобі сподобаються й допоможуть дещо по-іншому глянути і на минуле, і на майбутнє людства.




Всеволод Ревич ШТУРМОВИЙ ТИЖДЕНЬ (Замість вступу)

І коли Бог надумав сотворити нашу Землю і Всесвіт на додачу до неї, то одразу ж натрапив на безліч ускладнень. І хоч за довгий-довгий час цей важливий захід було продумано ним у всіх аспектах, він не раз і не два відсував конкретний день закладання першого каменя. Завдання було таке унікальне й величне, що навіть він боявся прогавити щось або переплутати. Бог був всесильний, звичайно, але ж він і єдиний. Іншими словами, він не мав помічників.

Уявивши собі, яким чудовим видовиськом будуть виверження вулканів, Бог раптом спохватився, що зовсім не продумав, якими мають бути хімічний склад, температура, якість і асортимент лави. Потім з’ясувалося, що він навіть не уявляє, скільки прожилок має бути на крилах у бабки, що він так і не дійшов висновку, повинні чи не повинні перетинатися паралельні в безконечності і яким, по суті, буде колір, що його потім наречуть “ультрафіолетовим”.

Від безлічі отаких дрібниць Бог не раз у відчаї опускав руки. Не раз закрадалася йому в голову заманлива думка: а чи не полишити оту витівку, поки ще не пізно? Обходився ж він раніше без усяких там земель, і все було ладом, спокійно, тихо. І головне