Думи мої, думи мої... [Остап Вишня] (fb2) читать постранично, страница - 18


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

все це, сповнений ущерть повагою до цієї

матері, хочу її розвеселити. Я в цім процесі годування дитини можу — і маю змогу! —


підмітити якусь риску, — дитина плямкає губами, — а ви візьміть і, наслідуючи дитину, плямкніть так само. Прихильно плямкніть... Що вийде? Сміх! Чому? Контраст: дитина

плямкає і дорослий. Який сміх виникне? Прихильний! Чому? Мати усміхнеться, бо ви

звернули увагу на її дитину.

І так всюди і завжди…

Злий сміх? Сатира?

Ловіть, спостерігайте контрасти — і буде сміх!