Украина: славное прошлое [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Славне минуле

Запорізька Січ (коротка хронологія)


Назва

Роки

Причини зникнення


Томаківська

I половина 16 ст. - 1593

Зруйнована кримськими татарами


Стара (Базовлуцька, Чортомлицька)

1593-1709

Зруйнована царськими військами


Олешківська

1711-1728

Перестала існувати в результаті повстання козаків


Нова

1734-1775

Ліквідована Катериною II


Задунайська

1775-1828

Перестала існувати в результаті повстання козаків на чолі з отаманом Гладким


Азовське козаче військо

1829-1865

Ліквідоване царським урядом


Козацтво та гетьманщина


Козацтво

З‘явилося в Україні у 15 ст. Сформувалося переважно з селян та міщан, які тікали у малолюдні місця, де ставали вільними людьми. У 40-х роках 16 сторіччя заснували Запорізьку Січ – своєрідну демократичну козацьку республіку: за кожним козаком визнавалися рівні права на користування земельними угіддями та на участь у військовій раді. Існувало до початку 19 ст.


Козацьке право

Звичаєві норми, на яких грунтувався порядок виборів кошової, курінної, паланкової старшини, порядок судочинства тощо.


Козацька рада

Орган самоуправління - загальні козацькі збори. На них вирішувалися усі питання як внутрішньої, так і зовнішньої політики; адміністративні, судові та військові справи; на них обирали і скидали гетьманів (на Січі – кошових отаманів). З 60-х років 17 ст. у зв‘язку з обмеженням Москвою автономії Лівобережної України К.р. поступово втратила своє первісне значення. Вона набула характеру урочистої церемонії обрання на гетьмана призначеної царським урядом особи. Після ліквідації гетьманщини у 1734 р. не скликалася.

Січові К.р. діяли до повного зруйнування Запорізької Січі.


Козацькі суди

Існували на території Лівобережної України в 16-18 ст. (Генеральний, полкові, сотенні, сільські). Застосовували як норми звичаєвого права, так і норми законів.


Гетьманщина

Назва Лівобережної України, яка користувалася певною автономією після 1667 р. Проводячи гнобительську політику, централізацію державного апарату, посилення національного гніту Москва поступово обмежувала права Г.

В 1722-1727 і 1734-1750 р. р. частково, а в 1764 р. остаточно скасувала посаду гетьмана. В 1981 р. царський уряд ліквідував суспільно-політичний устрій Г., замінивши його загальнодержавним устроєм Російської імперії.


Гетьман

В 16-17 ст. – ватажок козацтва, а в 17-18 ст. – воєначальник козацького війська і правитель України. Спочатку обирався на загальній козацькій раді, а пізніше – призначався або затверджувався царським урядом.


Наказний гетьман

Особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана. Н.г. призначався для заступництва гетьмана, коли той вирушав у похід, або очолювання війська, коли гетьман залишався у своїй резиденції.


Булава

Символ влади в 16-18 ст. Її урочисто вручали кожному новообраному гетьману представники козацької старшини. Разом з булавою той отримував рангові маєтності.


Бунчук

Військова регалія у вигляді палиці з прикрашеною пасмами кінського волосся, китицями кулею на верхньому кінці. У гетьмана – символ влади.


Генеральна старшина

Найвища адміністрація. До її складу входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний писар, генеральні осавули(зазвичай два), генеральний хорунжий і генеральний бунчужний.


Генеральна військова канцелярія

Центральна установа гетьманської адміністрації з середини 17 ст. до 1764 р. До її відання входило управління політичними, військовими, адміністративними, судовими, фінансовими, господарськими справами. У 1722 році права Г.в.к. Москва обмежила. Припинала діяльність, коли царизм остаточно ліквідував автономний устрій України.


Генеральна скарбова канцелярія

Найвищий фінансовий орган гетьманської адміністрації. Відала військовим скарбом, оподаткуванням і стягненням з населення зборів, фінансувала адміністративно-військові установи тощо. Очолював генеральний підскарбій.


Генеральний обозний

Виборна службова особа, яка обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад. Керував артилерією, організацією війська тощо.


Генеральний писар

Службова особа, котра очолювала генеральну військову канцелярію і вела справи гетьманської адміністрації. Іноземці величали Г.п. канцлером, зважаючи на його важливу роль у суспільно-політичному житті країни.


Генеральний бунчужний

Виборна особа, яка займала одну з найвищих посад при гетьмані і належала до