Ойстрах Давид [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ОЙСТРАХ Давид Федорович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Скрипаль, диригент, педагог.
З родини службовців.
Народився 17 (30) вересня 1908 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 24 жовтня 1974 р. в м. Амстердамі (Нідерланди). Похований на Новодівочому цвинтарі (м.
Москва РФ).
Закінчив Одеський музично-драматичний інститут (1926).
Працював викладачем Московської консерваторії (1934-1974).
Голова журі I-V Міжнародних конкурсів ім. П. І. Чайковського.
Виступав як диригент (з 1961).
Народний артист СРСР (1953).
Член-кореспондент Німецької академії мистецтв, почесний член Італійської Національної академії
«Санта-Чечилія» (обидві – 1961).
Член британської академії музики, Американської академії наук и мистецтв.
Доктор Кембриджського університету (1969).
Лауреат Державної (1943) і Ленінської (1960) премій СРСР.
Лауреат перших премій Всеукраїнського конкурсу скрипалів у Харкові (1930), Всесоюзного
конкурсу музикантів-виконавців у Ленінграді (1935), другої премії Міжнародного конкурсу
скрипалів імені Г. Венявського у Варшаві (1935), першої премії Міжнародного конкурсу скрипалів
імені Е. Ізаї в Брюсселі (1937).
Кавалер чотирьох орденів і низки медалей.
Друкувався в журналі «Радянська музика».
О. – перший виконавець концертів М. М’ясковського, А. Хачатуряна, М. Ракова, Концерту й
сонати для скрипки й фортепіано Д. Шостаковича.
Наш земляк – автор ряду скрипкових каденцій і транскрипцій.
Репертуар його включав усе найбільш значні добутки класичної й сучасної скрипкової музики. В
інтерпретації добутків великої форми, у музичній ліриці, у віртуозній скрипковій музиці рівною
мірою розкриваються риси артистичної індивідуальності – ясність задуму, шляхетна виразність
стилю, ідеальне володіння інструментом. Скрипкова інтонація відрізнялася винятковою чистотою, а його трактування – класичною ясністю й закінченістю.
Перу О. належить белетризована автобіографія «Мій шлях» (1958).
На будинках у містах Одеса і Москва, в яких мешкав наш земляк, встановлені меморіальні дошки.
Проводиться Міжнародній конкурс скрипалів ім. Д. Ойстраха.
Засновано Благодійний фонд ім. Д. Ойстраха.
Серед друзів та близьких знайомих О. – Д. Шостакович, А. Хачатурян, М. Малько, М. Максакова, Л. Оборін, П. Столярський, О. Пархоменко, Р. Файн, К. Ігумнов, М. М’ясковський, В. Барсова, О.
Пирогов, Ж. Сігеті, В. Сук, С. Ріхтер, С. Кнушевицький, В. Пікайзен, О. Каган, С. Снітковський, В. Климов, Л. Ісакадзе, Г. Кремер ті ін.
***
НЕОСЯЖНІ ОБРІЇ
, з творчого кредо Д. Ойстраха
Обрії відкриваються неосяжні.
БАЧИВ СЕБЕ ВУЛИЧНИМ МУЗИКОЮ, зі спогадів Д. Ойстраха
Мені виповнилося три з половиною роки, коли батько приніс до будинку іграшкову скрипку, граючи на якій, я охоче уявляв себе вуличним музикантом...
Ніхто не знав, як я заздрив їм – скрипалям, сурмачам, гармоністам, навіть шарманщикам, які часто
відвідували одеські двори.
...Коли, уже в п’ятирічному віці, я одержав, нарешті, у руки справжню скрипку – «восьмушку» і
почав учитися музиці, заняття цілком поглинули мене.
…Мене часто запрошували брати участь у найвідповідальніших концертах зі знаменитими
гастролерами в якості концертмейстера оркестру. Я грав соло в П’ятій симфонії М.
М’ясковського, і Малько висловив бажання послухати мене окремо. Я виконав йому кілька п’єс і
зовсім зненацька одержав запрошення виступити на відкритті сезону 1928/29 року в
Ленінградській філармонії.
БАБУСИН ЯНГОЛ ПРАЦЮЄ УДАРНО, з листа Д. Ойстраха Т. Ойстрах від 8 березня 1935 р.
Маронька!
Повинен тобі сказати, що своїм виступом на конкурсі я страшенно задоволений. Здається, це
найвдаліший мій виступ за все життя. Дні спокійної, розумної роботи у Варшаві не пропали
даром.
Я боявся, що буду страшенно хвилюватися. Дійсно, ранком під час занять я настільки хвилювався, що не міг грати, а ввечері хвилювання не було, зате було колосальне піднесення, яке пішло на
користь. Не знаю, що буде далі, попереду ще сильні скрипалі, але поки що я вискочив на голову
вперед усіх. Овацію мені влаштували грандіозну.
Мені не вірилося, що це все дійсність, здавалося, що це солодкий сон, тому що я зовсім не
припускав такого повернення справи...
Сьогодні, у всякому разі, один з найщасливіших днів
Последние комментарии
8 часов 28 минут назад
8 часов 44 минут назад
8 часов 57 минут назад
9 часов 2 минут назад
11 часов 34 минут назад
11 часов 38 минут назад